Волонтерка з Прикарпаття плете теплі шкарпетки та допомагає військовим. Сьогодні, 24 січня, представники місцевої влади вручили пенсіонерці подяки за активну волонтерську діяльність спрямовану на підтримку Збройних Сил України та особистий внесок у наближення перемоги. Про це повідомляє Кутська селищна рада.
Параска Слижук зі спицями майже все життя – з 6 років. До волонтерства – виготовлення шкарпеток (капців) долучилася з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Розпускає старі речі та в’яже. Використала вже всі свої плетені светри, а тепер їх приносять її родичі та всі небайдужі односельчани.
Жінка бореться з важкою хворобою: майже не може ходити, але допомагає нашим захисникам і захисницям. Військовим вже передала не одну сотню в’язаних шкарпеток.
Коли була малою, в нашій хаті жінки збиралися на вечорниці. Вишивати не могли, бо погане світло було, натомість в’язали. Мені було цікаво сидіти з ними, слухати про що вони там говорять, та мене проганяли…казали, що тут можуть бути лише ті хто працює… Саме тоді я швидко навчилася в’язати, – говорить Параска Слижук.
Її дитяча цікавість переросла в захоплення. Нині ж плести може не дивлячись на виріб.
Народилася Параска Федорівна 22 травня 1938 року в Яворові. Сім’я Шкрібляків займалася сільським господарством. Вона та дві її сестри були дуже працьовитими.
У Яворівській школі Параска Слижук навчалася на відмінно. Закінчила Львівський сільськогосподарський інститут, ветеринарний факультет.
Працювала в Розтоках за спеціальністю, як ветеринар обслуговувала сусідні села: Розтоки, Малий Рожин, Великий Рожин, Тюдів. Далі здійснювала ветеринарно-санітарну експертизу продуктів тваринництва на Кутському ринку.
Свою долю знайшла в селі Розтоки. З чоловіком Михайлом Васильовичем виховали доньку та сина. Вихованню дітей приділяли чимало уваги – тому обоє стали знаними лікарями. Тішиться та пишається подружжя також двома онуками та двома правнуками, – йдеться в повідомленні.
Comments are closed.