Мільйон доларів вклала Україна у створення Військово-морського музею в кримському місті Балаклава. На окупованому Росією півострові залишилися 33 державні музеї.
— Якщо згадати вислів Леоніда Кравчука, то до 1954 року в Криму було тільки шість булочних і дев’ять м’ясних крамниць. Усі музеї тут створила українська влада. Спочатку радянська, а потім — незалежна, — каже історик Віктор Карпов, 53 роки. Він 18 років очолював Національний військово-історичний музей із філіалами у Севастополі й Балаклаві. Зараз викладає в Академії керівних кадрів культури та мистецтв.
— Україна не може виставити ніяких претензій щодо культурного надбання, втраченого в Криму. Тому що облік вівся у самих музеях. Вони сьогодні не на території України і управляються Росією. Окрім філій центральних, як фортеця у Судаку. У нас нема переліку втрачених цінностей. Відомо лише те, що залишилося за кордоном на виставках.
У Нідерландах триває виставка “Крим. Золото і секрети Чорного моря”, де зібрали експонати з чотирьох музеїв півострова. Це врятувало їх для української культури?
— Показуватимуть визначні пам’ятки періоду скіфів до осені. І не факт, що виставка їх врятувала. Кримські музеї можуть вимагати повернення їх безпосередньо до них. Хоча дозвіл на вивіз експонатів надавала Україна. Треба, щоб Мінкульт був активний. Якщо в Києві мовчки спостерігатимуть за розвитком подій, усе повернеться через Крим у Росію.
Росіяни вже призначили керувати музеями в Севастополі й Балаклаві офіцера Чорноморського флоту Юрія Тарарієва. Як це вплине на їхню роботу?
— Відвідуваність значно впала. В часи зрушень людям не до культурних надбань і не до історії. Торік на травневі свята до Музею холодної війни в Балаклаві щодня приходили до трьох тисяч відвідувачів. Після Другої світової в балаклавській бухті в горі Таврос зробили підземелля площею 20 тисяч квадратних метрів. Тут облаштували сховище ядерних боєприпасів і завод по ремонту підводних човнів. Після 1991 року завод розграбували. Якби можна було продати бетон, роздерли б і його. На початку 2000-х українське Міноборони вирішило містифікувати підземелля. Це гарний приклад збереження воєнно-історичної спадщини. Але те ж Міністерство оборони не вжило жодних заходів, аби врятувати колекцію музею в Балаклаві. Якби зараз продати за ринковою вартістю тамтешні приміщення — це приблизно 100 мільйонів євро. Плюс земля і колекція — ціна зросте втричі. Але головне, що частинку нашої історії привласнить чужа держава.
Яке майбутнє інших музеїв Криму?
— Музей у Балаклаві разом із заповідниками у Бахчисараї й Херсонесі — це три стовпи кримської історії. Взимку у Бахчисарайському заповіднику поміняли керівництво. Нова влада бере під контроль усе.
У Криму за останні роки з’явилося багато приватних музеїв: мандрівника Миклухи-Маклая — під Севастополем, морських катастроф — під Алуштою, Кримської війни — в Євпаторії. В балаклавський музей Міністерство оборони спочатку вкладало кошти, а потім він почав себе окупати. Кримчани відчули, що це може бути прибутковою справою. Тепер власникам музеїв треба стати росіянами або майно у них відберуть.
Comments are closed.