У понеділок, 27 лютого, в Івано-Франківському облмуздрамтеатрі покажуть проект «роздІловІ» за участю Сергія Жадана. Це не звичайні читання, а й музика від Олексія Ворсоби та Влада Креймера, а також візуальний супровід від режисерки проекту Олі Михайлюк.
Вперше Франківськ побачив «роздІловІ» ще 2012 року. Тоді він зародився з ідеї Олі Михайлюк, засновниці мистецької агенції «АртПоле». Крім письменника Сергія Жадана, вона запросила музикантів Олексія Ворсобу та Сергія Кравченка з інструментального тріо «PortMone». Тоді візуальне наповнення проекту творила ще й франківcька VJ-група «Cube».
З того часу проект трансформувався, набираючи різних форм, змінювалися учасники. Його побачили у містах прифронтової території — Бердянську, Маріуполі, Краматорську, Слов’янську, Бахмуті і Сєвєродонецьку. А також в Одесі, Харкові, Києві.
«Знайомство з «АртПолем» — це одна з доленосних подій у моєму житті, і ми багато співпрацювали, тобто брали участь у фестивалях, — говорить акордеоніст Олексій Ворсоба. — І в цьому проекті хотілося, щоб музика була максимально зрозумілою та доступною — і дорослому, і дитині. Щоби було не концептуально і складно, а концептуально і просто».
Нині Ворсоба творить музичну складову перформансу разом з музикантом Владом Креймером. Олексій — на акордеоні, а Влад — на нестандартному авторському інструменті — двіні.
«Музичний стиль ми обрали стихійно, — пояснює Креймер. — Мене попросили допомогти електронікою, привіз багато всього, а в результаті лишилася тільки смичкова двіна».
Частина перформансу належить Олі Михайлюк. Вона в реальному часі під акомпанемент акордеона творить візуальне зображення, яке проектується на екран — написані чорнилом фрази, рвані лінії, плями зеленки, чорнила чи гранатового соку. Вони є відображенням того, що Оля переживає під час перформансу, відчуття і відеоряд щоразу інші…
https://youtu.be/nJakjXyPFPs
Оля Михайлюк говорить, що все почалося зі збірки віршів, ліхтарика і підвалу.
«Мені подобалося писати, експериментувати з предметами й тінями, випробовувати замість фарб інші природні речовини, — говорить вона. — В липні 2014-го вийшло так, що ми з подругою опинилися в Алчевську — війна саме починалася. В той день, коли ми мали квитки до Києва, в Дебальцевому підірвали колії, й ми затрималися на два тижні. Читали вірші. І серед речей, зібраних на випадок необхідності спускатися до підвалу, були свічки, вода, ліхтарик і збірка віршів…».
Як розповідає Михайлюк, проект зародився зі слова «нІчого».
«З нічого виникає крапка. І це найважливіше слово нашого з Сергієм Жаданом проекту, — говорить Оля. — А сам проект я вважаю одним із найважливіших наших досягнень».
Також на екрані з’являються й інші ключові слова — ніч, ніжність, любов, війна. І саме вони виплітають сюжетну канву на екрані. Та для кожного глядача вони несуть свої сенси і наголоси. Проект «роздІловІ» — це діалог між «ним» і «нею», пряма мова прифронтових міст, нагода відчути, згадати, задуматись і вкотре пережити.
https://youtu.be/Ib4mcr9Ig9I
«Пишучи слово «війна», я використовую замість крапки в літері «і» патрон — справжній, подарований мені тим же літом 2014-го алчевським байкером, — згадує Оля. — У хлопця з Маріуполя бачила такий на шиї — як оберіг. Він пояснив, що це традиція — коли закінчуєш навчання, тобі його дарує командир, маючи на увазі, що ти свою кулю вже отримав. У Слов’янську досі лишилися сліди від куль — і не лише на стінах».
У проекті «роздІловІ» текст і його автор — Сергій Жадан — складові великого перформансу, де важливі також музика і зображення.
«Мені завжди цікаво, як текст починає жити своїм життям, відривається від паперу, набуває нових сенсів і вимірів, — каже Сергій Жадан. — За цим щоразу дуже цікаво спостерігати».
Проект камерний, атмосфера щоразу різна, та завжди неповторна. І в кожному з міст глядач у віршах і відеоряді бачить щось особисте, близьке.
«У Бахмуті ми виступали в кінотеатрі — вперше в нас був такий великий екран і можна було писати такі довгі листи, — каже Оля Михайлюк. — Після виступу підійшов чоловік і попросив малюнок до епізоду про війну. Я навіть перепитала, чи він певен, що йому потрібна «війна». А він відповів: «Так, ми її разом пережили», маючи на увазі зелену фарбу, яка з’явилася на наступних віршах. Рани загоюються, дерева проростають, лишається пам’ять».
Цього разу команда вирушила в тур із девізом «Щастя не оминеш», а тур розпочався у місті Щастя на сході України. В його основу лягли рядки Сергія Жадана: «Доведеться змиритися з тим, що все мине. Доведеться не говорити про важливе та головне, доведеться боятись свободи, триматися меж. Щастя не оминеш. Щастя не оминеш».
Платівку з такою ж назвою планують випустити наприкінці лютого. До альбому увійдуть композиції, створені за чотири роки існування проекту і записані в Одесі у серпні 2016 року.
