Благодійна організація «Тепле місто» вже має свій стратегічний орган управління – Наглядову раду. Вона розроблятиме стратегії розвитку організації та контролюватиме діяльність управлінської команди. Це – 12 людей, бізнесмени, митці, громадські діячі, фахівці зі стратегій з Івано-Франківська, Львова, Києва та Москви.
Створення наглядової ради – це світова практика стабільних організацій, які ставлять перед собою високі цілі. Це міжнародні стандарти, яких намагаються дотримуватись і в Івано-Франківську. Наглядова рада – це такий собі законодавчий орган влади всередині організації, а виконавчою гілкою виступає управлінська команда.
За словами ініціатора створення спільноти «Тепле місто» Юрія Филюка, з моменту оголошення про побудову організації вже почали думати, які люди мають бути в Наглядовій раді.
«Ми намагалися обрати різносторонню команду зі спеціалістів із різних галузей та напрямків, – говорить Филюк. – Другий критерій – це мали бути чесні, незаангажовані люди, яким ми довіряємо, тому що по суті передаємо їм джерело влади. Також важливо, щоб це були аполітичні люди, хоч, можливо, і посадовці».
Крім того, за словами Юрія Филюка, треба, аби в раду входили люди не лише з Івано-Франківська, а й з інших міст і не лише України.
Отже, до Наглядової ради «Теплого міста» потрапили 12 людей. Їхня участь – не комерційна, запевняє Филюк. Мало того, ті, що живуть в інших містах, на всі зустрічі приїздять власним коштом. Чому це роблять?
«Бо щиро вболівають за свою країну, а це хороша ініціатива, яка має шанс перетворитись у щось більше і для інших міст, як наслідування, – пояснює Юрій Филюк. – Усі вони доєдналися вже в діючу модель, їхнє завдання – додати цьому всьому стабільності і допомогти розвивати його глобальніше».
Щодва роки рада оновлюватиметься – буде проходити ротація по чотири людини. Це робиться, аби зберігати правонаступність, аби не прийшли зовсім нові люди і все починалося заново. Повний строк перебування у Наглядовій раді – шість років. А засідатиме вона раз на три місяці.
Недавно відбулося перше офіційне зібрання цієї ради.
«Ми робили переоцінку цінностей, місій і завдань, які ставимо перед собою, – каже Юрій Филюк. – Дійшли деякого консенсусу, є певні зміни, які ми готуємо провести всередині «Теплого міста». Усі ці напрацювання будемо презентувати 8 квітня якраз на річницю створення організації».
Також Филюк запевняє, що діяльність ради аж ніяк не зупиняє ту роботу, над якою «Тепле місто» працювало раніше.
«Ми рухаємося тими ж наміченими проектами, які є, бо вони підтримуються радою, – говорить він. – Плюс є бачення того, чим маємо займатися наступні два, п’ять, десять років. Усе синхронізовано відносно того, що було, і з якимось глибшим розумінням, куди маємо рухатися».
За словами франківчанки, а нині киянки, керівника програм у громадській організації «ІСАР Єднання» та однієї з учасниць Наглядової ради Оксани Рудої, Франківськ продемонстрував унікальну річ – представники бізнесу і громадськості об’єдналися, аби зробити життя у місті кращим.
«Я працюю з різними організаціями по всій Україні, консультую, допомагаю, організовую навчання, форуми, але не всі розуміють, що така прозорість формування органів правління є необхідною умовою створення організації, – говорить Оксана Руда. – «Тепле місто» це розуміє. Воно долучило до Наглядової ради представників бізнесу, мистецтва, громадськості. Це цікавий феномен. Якщо організація хоче бути життєздатною, будувати нові принципи, то вона повинна мати належне врядування. А це передбачає Наглядову раду та управлінську команду, аби відбувалася прозора діяльність організації, демократичні засади управління, прозорість у прийнятті рішень, пізніше – прозоре звітування перед громадою. «Тепле місто» якраз іде правильним демократичним шляхом, як працюють світові організації».
Голова правління ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Олександр Бубен неодноразово підтримував ініціативи «Теплого міста», тому без вагань погодився стати учасником Наглядової ради.
«Коли ми говоримо про зміни, то їх треба робити зверху, – каже Бубен. – На жаль, наша влада не має ані такої волі, ані механізмів робити в місті активні зміни. Тому мені було цікаво, чи існують ще якісь механізми. Один із них – створення громадських рухів, які самостійно можуть сприяти громадським ініціативам, підтримувати їх, реалізовувати, що в результаті має привести до якісних змін. Тому мене зацікавив цей громадський рух, тим більше до нього долучилося дуже фахові, різнопланові люди. Частина з них – не франківці, які готові витрачати свій час, інтелект для розвитку міста. Кожен із них може принести користь. Я бачу себе у комунікації з владою. Будь-яке громадське середовище повинно виходити на комунікацію з нею. Потрібно переконувати, давати їм певні меседжі, які вони мають враховувати у своїй роботі. Також – комунікація з бізнесом. Свою роль я бачу в цьому».
Comments are closed.