У рамках програми «Солідарність з Україною» в португальському місті Брага недавно відбулася зустріч української громади з депутатом Європарламенту Жозе Мануелем Фернандесом. Цьому передували кількаденні благодійні заходи за участі українських заробітчан і португальських аматорів. Ідею такої акції подав місцевий священик, отець Василь Бундзяк, а сценарій написала косівчанка Галина Ілюк.
Отець Василь Бундзяк родом із Тлумаччини. Священичу діяльність у Португалії почав ще в 2003 році. Нині, як і в лютому для Майдану, він згуртував заробітчан до збору коштів для бійців у зоні АТО. Отець Василь залучає до благодійності тисячі українців із Лісабону та інших міст, домовляється про зберігання й перевезення придбаного. Недавню таку гуманітарну допомогу, десь під 700 кг, а також подарунки на Миколая маленьким мешканцям сходу України передали через одну з автотранспортних мереж. До речі, перевізники грошей за це не взяли…
Усе це – з пожертв під час благодійних заходів. Заробітчани представили на виставці свої творчі доробки, знімки, які знайомлять з культурою та побутом України. Прикрасою експозиції також стали роботи українських художників, які працюють у Португалії. Потішили відвідувачів українською кухнею.
«Проблеми на рідній землі об’єднали багатьох, але найактивніше допомагали Олена Двойнінова і Світлана Оксюта, – розповідає режисер свята Галина Ілюк. – Для мене ж організація програми стала великим випробуванням, хоча це мій фах. Було важко, бо аматори приїхали за три години до виступу. Аж тоді зробили спільну репетицію. Найбільше зворушила спільна пісня, англійською, про нашу з португальцями спільність. Вони піднімаються нам назустріч».
За словами пані Галини, раніше всіх заробітчан із колишнього СРСР тут міряли однією міркою. Майдан усе змінив. Португальці тепер більше розуміють нашу толерантність, працездатність, духовність, відчувають наш біль за Україну, переймаються тим.
Депутат Європарламенту Жозе Мануель Фернандес та його колеги багато спілкувалися з українцями, пообіцяли всебічну допомогу. Такі заходи домовилися проводити і в інших містах. Є запрошення від мерії Лісабона на Різдвяні вечорниці. Долучається багато української молоді, яка виросла вже в Португалії.
«Такі заходи об’єднують нас із португальцями, – каже Галина Ілюк. – Вони бачать, як ми з повагою вивчаємо їхні традиції, тому й допомагають. А роботи ще багато. Досі тут було засилля російського. І нас сприймали як уродженців сходу, а не окрему націю. Працюємо як можемо, щоб відкрити очі португальцям. Бо вирішують не лише політики. На нашому рівні – ще легше. Адже прості португальці розуміють, що ми не просто покоївки, доглядальниці, а колишні вчителі, медики, митці. Багато українських творів переведено на португальську мову, нами цікавляться».
Хоч і не все так просто. Заробітчанські гроші важко даються. Європа – прагматична, випробовує людей. Далеко від рідної землі заробітчани гуртуються коло церкви, помоляться, запалять свічечку, витруть сльози – і до праці. Тут, серед розмаїття людей, усе відчувається гостріше. Коли ж почалися криваві події на Донбасі, біль загострився стократ.
Отець Василь Бундзяк часто їздить до нашого консульства, адже кожен заробітчанин шле до України значні суми. Чи матимуть вони належний соціальний захист в Україні?
«Маю чимало ідей, як залучити португальських підприємців до розвитку України, – каже отець Василь. – Розмовляв із мерами португальських міст, вони раді співпраці. Португальці – дуже відкриті люди, готові допомогти. Але прагматичні, не хочуть конфліктувати з Росією. Іноді наш запал пригашують, радять робити все спокійніше. А кожна добра вісточка з дому дуже помічна. Ми тут кажемо: «Свій за свого, брат за брата». І віримо, що все буде добре!».
Тричі на тиждень отець Василь провадить ще одну місію – вечірньою молитвою єднає українців із різних країн, з Португалії, Іспанії. Конференц-зв’язок допомогла організувати уродженка Снятинщини Алла Угрина, яка в Києві працює в американській компанії зв’язку.
Також щовечора на португальському радіо «Горизонт 92,8 FM» виходить українська програма. Її авторка – українка Людмила Хол, яка мешкає в Лісабоні.
Українці нині єднаються повсюди.
Comments are closed.