У Косові відкрився інтерактивний освітній простір, що знайомить відвідувачів з історією художньої обробки. Експозиція створена за підтримки Українського культурного фонду в одному із залів Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини.
Презентація нового простору зібрала численних гостей. Серед них були представники закладів культури, освіти та туризму, майстри-різьбярі, мистецтвознавці, громадські діячі й шанувальники народного мистецтва.
Мешканці громади чекали на цю подію. Косівщина здавна славиться своїми різьбярами, бондарями та майстрами інкрустації. У багатьох родинах ремесло деревообробки передається з покоління в покоління, а в Косівському державному інституті декоративного мистецтва діє спеціальний відділ художньої обробки дерева.
Дослідники зафіксували у регіоні понад 50 майстрів, які активно працюють у цьому напрямі. Саме тому новий музейний зал має стати важливим кроком у збереженні безперервності традицій та популяризації мистецької спадщини у доступній, цікавій і сучасній формі.
Читайте: Війна і писанки: як коломиянин Олег Кіращук наближає перемогу в артдивізіоні бригади «Едельвейс»
Музей, який можна відчути
Захід модерувала Вікторія Яремин, завідувачка Косівського музею Гуцульщини та керівниця проєкту. Вона розповіла про головні ідеї та особливості нової експозиції:
Коли говоримо про інтерактивний музей, багато хто уявляє комп’ютерні технології чи доповнену реальність. Ми обрали інший шлях – через немультимедійні форми взаємодії. Тут можна торкнутися, послухати, відкрити, обернути, дослідити. Відвідувач стає учасником, а не просто спостерігачем.
У залі передбачені висувні шухляди, приховані вітрини, панелі, що обертаються, ігрові елементи та демонстраційні сучасні мистецькі вироби, які можна потримати в руках. Для кращого розуміння цінності збережених технологій деревообробки додали відеосупровід: відвідувачі можуть віртуально зазирнути у майстерні різьбяра, бондаря та майстра інкрустації, побачити технології, які майже не змінилися за сто років.
Також тут можна познайомитися з історіями видатних митців через рухомі панелі з інфографікою та архівними світлинами, а сенсорний моноблок надає додаткову інформацію про художню обробку дерева.
Інклюзивність і нові стандарти
Окрему увагу команда приділила доступності простору. Це перша в Україні експозиція художньої обробки дерева, частково адаптована для осіб із порушеннями зору.
Відвідувачі цієї категорії можуть взаємодіяти з тактильними дерев’яними зразками, а також користуватися описами та путівником шрифтом Брайля.
До розробки адаптаційних матеріалів долучилася київська фахівчиня з тифлоадаптації виставок Кіра Степанович. Вона має великий досвід в цій галузі, зараз працює у ProtezFundation з ветеранами, які втратили зір. На етапі проєктування виготовили пробні тактильні зразки, які протестували люди з порушеннями зору, надавши свої відгуки. Вони були спеціально залучені для проєкту. Важливо, що всі зразки створено вручну з дерева місцевими майстрами Йосипом Приймаком та Мирославом Радишем. Такий підхід поєднав інклюзивність, автентичну технологію і художню цінність.
Команда, фінансування та виклики реалізації
Про фінансову сторону проєкту розповіла Ірина Дімбровська, фінансова менеджерка проєкту та головна спеціалістка відділу промоції, зв’язків і економічного розвитку Косівської міської ради:
Загальний бюджет становив близько 840 тисяч гривень. До нього увійшли витрати на експозиційне обладнання, поліграфію, освітлення, оплату праці залучених фахівців, у тому числі консультанта з тифлоадаптації і незрячих тестувальників. Співфінансування у сумі 84 500 гривень забезпечила Косівська міська рада — заявник проєкту. Ці кошти за умовами гранту використали для ремонтних робіт, електромонтажу та аудиту. На сьогодні всі зобов’язання виконані в повному обсязі.
Партнерство, що надихає
Під час відкриття міський голова Косова Юрій Плосконос наголосив:
Дякую Українському культурному фонду – державному інвестору культурних індустрій за можливість реалізувати такі ініціативи у непростий час. Цей проєкт є важливим кроком до осмислення нашої історії та ідентичності. Ми доводимо, що спадщина – це не лише експонати, а живе джерело натхнення і розвитку.
Мер також подякував Благодійному фонду «МХП-Громаді» за підтримку, назвавши її прикладом соціально відповідального партнерства, що зміцнює культурний сектор на місцях.
Зі словами вітання виступила Ярослава Ткачук, генеральна директорка Національного музею Гуцульщини та Покуття – партнера проєкту:
Дуже цінно, коли є не лише ідея, а й підтримка партнерів. Команді вдалося вмістити в цьому невеликому залі і наукову, і освітню, і ігрову складову, відібравши найцінніше. Результат — блискучий!
Також учасників привітала Уляна Баранова, керівниця групи соціального розвитку Благодійного Фонду «МХП-Громаді»:
Культура формується там, де люди живуть і творять – у громадах. Тому важливо допомагати їм зберігати пам’ять, відновлювати простори і наповнювати їх новими сенсами. Саме для цього ми разом з УКФ започаткували конкурс “Культура у фокусі громад” – щоб дати громадам ресурс і підтримку для розвитку культурного життя на місцях. Підтримка культури є одним із стратегічних пріоритетів нашого Фонду, адже культурне відродження – це не те, що можна відкласти на завтра, це відповідь на виклики сьогодення і шлях до зміцнення нашої ідентичності.
Подарунки музею та атмосфера свята
З нагоди відкриття митці Петро Корпанюк, Мирослав Радиш, Йосип Приймак та Олена Прокоп’юк передали в дарунок музею власні мистецькі вироби. Гість із Коломийщини, кушнір Михайло Вінтонюк, подарував гуцульську хутряну шапку «рогачку» як символічний елемент традиційного вбрання.
Свято стало справжнім прикладом єднання громади навколо спільної культурної справи. Привітання лунали від представників Івано-Франківської ОДА та Косівської районної державної адміністрації, які відзначили важливість подібних проєктів для розвитку туризму і популяризації локальної спадщини. Це особливо цінно для гуцульського дереворізьблення і боднарки, які внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Відтепер новий інтерактивний простір у Косівському музеї Гуцульщини чекає на відвідувачів щодня, крім понеділка. Тут традиція зустрічається з технологією, а спадщина стає живою. Тут можна торкнутися деревини, почути звуки інструментів різьбяра, роздивитися інкрустацію зблизька й зрозуміти логіку гуцульських орнаментів.
Цей простір доводить: культура – це не минуле, а теперішнє, у якому ми всі живемо.
Довідка:
Простір створено в межах проєкту «Інтерактивний музей Гуцульщини – популяризація традицій художньої обробки дерева шляхом модернізації частини експозиції Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини».
Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-Громаді» в межах конкурсної програми «Культура. Регіони». Заявник — Косівська міська рада, партнер — Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
За повідомленням команди проєкту
Comments are closed.