В Івано-Франківську у Краєзнавчому музеї відкрили виставку ґерданів та силянок ХІХ – середини ХХ століття. Їх зібрали з фондів музею та експонують вперше.
В рамках виставки також представили друкований та електронний каталог зі схемами, аби сучасні майстрині могли відтворити давні прикраси, пише Репортер.
Отож на виставці представлено 48 ґерданів ХІХ – середини ХХ століття з чотирьох етнографічних районів Прикарпаття – Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля.
Виставка є підсумковою подією спільного проєктного гранту, який музей у співпраці з ГО «Культурно-мистецька агенція «Брама» виграли від «Теплого міста».
Сьогодні вперше експонуються ґердани, які зібрали музейні працівники впродовж 85 років. Подивитися на них можна протягом півтора місяця, саме стільки триватиме виставка.
За словами директорки Краєзнавчого музею Галини Беднарчик, сьогодні все більше людей повертаються до нашого українського коріння й цікавляться вишивкою та традиційними прикрасами.
Маючи цю колекцію у фондах нашого музею, ми хотіли, аби вона стала доступною для ширшого кола, – говорить Галина Беднарчик, – аби майстрині, могли відтворити їх. Ми популяризуємо нашу спадщину таким чином, щоб старе зберігалося в музеях, а ідентичне відтворювалося й популяризувалося.
Також у межах проєкту розробили друкований каталог і електронний. Посилання на останній буде доступне на сторінці музею у Facebook. І будь-хто може його закачати й використовувати. Для цього майстриня Лілія Лозовська відтворила 12 схем найдавніших ґерданів.
За словами старшої наукової співробітниці музею Віти Дідик, унікальними є ґердани XIX століття, а, зокрема, з села Лолин.
Це етнорегіон Бойківщина, – розповідає Віта Дідик. – Один єдиний, який представляє Опілля – з села Крилос 1910 року. Також у нас є два синьо-жовті ґердани початку ХХ століття із Покуття. Із села Грушка та з села Княжа на чорному фоні синьо-жовті візерунки.
Таких давніх ґерданів є 12. Вони представлені у першій вітрині. У другій та третій – ґердани 1920-1930 років XX століття. Їх є 21.
І в четвертій вітрині представлено ще 15 ґерданів, які теж вважаються давніми, але в облікових книгах не вказано рік створення. Музейники припускають, що це може бути як XIX століття, так і середина ХХ століття.
