У середу, 9 квітня, в Івано-Франківську, в мистецькому переході “Ваґабундо”, відбувся допремʼєрний показ документального фільму «Горицвіт: квітнути всупереч». Стрічка розповідає про гуцульську мультимисткиню Параску Плитку-Горицвіт.
Проєкт реалізувало “Суспільне Івано-Франківськ”, повідомляє Репортер.
Читайте також: Олеся та її «Бастіон». Литовські волонтери допомагають наближати перемогу (ФОТО)
Параска Плитка-Горицвіт була письменницею, художницею, іконописицею, фотографинею, створювала витинанки й робила скульптури.
Авторка проєкту Ілона Захарук каже, що познайомилася з творчістю Параски у 2017 році. Тоді вона потрапила на виставку фотографій мисткині у Косові. Після цього Ілона більше дізналася про Параску Плитку-Горицвіт і вирішила створити проєкт про її життя.
Мене вразило ставлення інших людей до неї. Батько не сприймав її. Він хотів, щоб вона була ґаздинею. А вона і заміж не вийшла, і не ґаздувала. Параска жила творчістю і мене це вразило, – говорить Ілона.
У молодості Параска Плитка-Горицвіт (позивний Ластівка) допомагала УПА. За це майже 9,5 років була на засланні. Після повернення батько не пустив її до рідної хати.
Односельці також ставилися до неї з упередженням. Її життя було досить драматичне. Вона була сильною жінкою. Їй вдалося створити унікальне життя, в якому було комфортно жити, перш за все, їй самій. Саме тому ми вирішили глибше дослідити її внутрішній світ, – каже Ілона Захарук.
У фільмі використали архівні фотографії, інтерв’ю з людьми, які знали Плитку-Горицвіт.
Священник села Криворівня Іван Рибарук був знайомий з мисткинею з 1990 року. Він розповідає, що досліджує її творчість уже 25 років.
Мені більше відгукується не її мистецтво, а молитва. Бо для мене Параска — це молитвениця, а молитва — це найвищий спосіб творчості. Багато колядок, які співають у Криворівні, є колядками Параски, — каже Іван Рибарук.
Він також згадує, що Параска могла малювати на різних поверхнях – на шпалерах, простирадлах, лінолеумі й мішковині.
Також робила спеціальні коробки для своїх книг, щоб вони не пошкодились, і мистецько оформлювала їх.
Про Гуцульщину в такому масштабі ще ніхто не писав. Окрім того, вона була не лише авторкою, а й видавчинею — самостійно оформлювала свої книги, – говорить видавець Василь Карпʼюк.
Читайте також: «Хочу допомогти цій прекрасній країні» – колумбієць, який воює у «Хартії»
У фільм також є уривки з її рукописного щоденника «І в будні, і у свята». Текст від імені героїні озвучила журналістка “Суспільного” Наталія Весоловська. Зйомка відбувалася в Карпатах.
Деякі локації були дуже високо в горах і до них треба було добиратися. Ми пройшли кілометри, годинами несли на собі техніку. Проте це того вартує, бо глядачі зможуть почути цікаву інформацію і побачити чудові карпатські краєвиди, — розповідає Ілона Захарук.
Режисер фільму Сергій Жулін каже, що творчість Параски є не лише загальноукраїнським, а й європейським явищем. Жартує, що під час зйомок вони відчували її присутність.
Ми знімали в школі, де представлені її книжки. Після того, як ми відзняли, книги на полицях впали. Саме тоді ми поспішали, і нам здалося, що ми не до кінця допрацювали цей матеріал. Жартували між собою, мовляв, Параска обурилась, що ми мало часу приділили тій локації, — розповідає Сергій Жулін.
До створення стрічки долучилися не тільки спеціалісти з “Суспільного Івано-Франківськ”, а також зі Львова та Києва. Допремʼєрний показ відвідали понад 90 людей.
Наступний допрем’єрний показ відбудеться 11 квітня у Львові, а YouTube-прем’єра стрічки запланована на 16 квітня – на офіційному каналі “Суспільне Івано-Франківськ”.
Comments are closed.