У понеділок, 21 лютого, у «Гуцульській кнайпі Мулярових» пройшла презентація книги прикарпатської письменниці та краєзнавиці Іванни Стеф‘юк.
Книжка називається «Портрет українця». Вона вийшла у київському видавництві «Український письменник». Це не перша книга краєзнавиці та старшої наукової співробітниці Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини. Іванна Стеф‘юк є авторкою збірки новел, «З гостем за руку», роману «На хітанці», поетичної книги рибниця, науково-дослідницьких видань та понад 100 науково-популярних публікацій, пише Репортер.
Також Іванна Стеф‘юк є володаркою гранту Президента України у галузі літератури.
«У цієї книжки «подвійне громадянство», як і в мене. Мене питають, чому я переїхала на Буковину. Мій тато звідти. Тому у мені поєдналася Покуття та Буковина, – розповвдає Іванна Стеф‘юк. – Герої цієї книжки абсолютно різні, але пов‘язані між собою, зокрема дивними збігами обставин».
Книга відкривається історією Марка Черемшини. Він народився у селі Кобаки, згодом переїхав до Снятина. Там працював адвокатом, згодом був мером міста.
«Снятинці казали про нього «український адвокат», – каже письменниця. – Коли його питали, ким він себе бачить у цьому світі, він казав, що у ньому ніби дві людини. Одна – дуже прагматичний адвокат Іван Семанюк (справжнє ім‘я письменника – Авт.), а інша – яка не чується від щастя, коли в лісі щебече соловейко. Марко Черемшина – це людина, яка прожила дуже мало, але дуже яскраво».
Також у книзі йдеться про дружину письменника Наталія Семанюк. А також – про інші важливі постаті, так чи інакше пов‘язані з життям Марка Черемшини. Наприклад, сестра Наталії Семанюк – Марія Карп‘юк. Вона була художницею, дружиною ще одного відомого художника Осипа Сорохтея.
«Тут є багато історій і кожна мене так вразила, що я хотіла нею поділитися, – розповідає Іванна Стеф‘юк. – Як взагалі з’явилася ця книга? У 2020 мене здивувало, як змінилося суспільство під впливом страху. Перший випадок ковіду в Україні був у мене в будинку. Я бачила, як люди вели себе по відношенню до пари, яка нічим не завинила. Мені було дивно в транспорті, як люди готові перейти межу людського. Я замкнулася на три місяці й писала. Ця книга – це моя самоізоляція».
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.