У вівторок, 20 вересня, на терасі Промприлад.Реновація презентували мандрівну виставку «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Нової Каховки».
Експозиція показує та розповідає про унікальні монументальні роботи художника-бойчукіста Григорія Довженка, які збереглися лише у Новій Каховці, яка від 24 лютого під російською окупацією, пише Репортер.
За словами архітекторки та керівниці проєктів Ново-Каховського товариства охорони культурної спадщини Лізи Євсеєвої, головною ідеєю виставки є показати, що в Новій Каховці за радянських часів були можливі відродження українського мистецтва.
Коли ми опинилися в евакуації, зібралися у Львові й почали спілкуватися з людьми і часто чули такі коментарі, що Південь проросійський, там у вас нічого українського нема, – каже Євсєєва, – І ми зрозуміли, що треба розповісти про наше місто, що воно унікальне, що його творці заклали потужний український код. Спільно з бюро «Спадщина» і Львівським управління охорони історичного середовища вдалося зробили лекцію про наше місто і мандрівну виставку. Вона експонується у містах, де є багато вихідців з Півдня. І таким чином ми гуртуємося навколо події, підтримуємо один одного.
Читайте також: Вдалий час для бізнесу. Чому у Франківську під час війни відкриваються нові заклади
У Франківську виставку можна буде побачити до 30 вересня. Потім вона поїде до Чернівців, а далі за кордон.
Експозиція розповідає про історію побудови міста, яка за словами Лізи Євсеєвої є унікальною саме тим, що в радянські часи тоталітаризму, місто вдалося побудувати українським.
Саме Григорію Довженку вдалося прикрасити одноманітну радянську забудову у 1950-х роках українськими орнаментами.
Довженко належить до сумнозвісної школи українського монументалізму – так званих бойчуківстів. Він дуже глибоко вивчає традиційний орнамент, козацький орнамент, брами українських церков і це все накописує до 1950 років.
Тоді він робить своє дослідження і свій винахід – різьблення по сирому тиньку, – розказує Євсеєва. – Розробляє цю технологію і розкривається у ній у Новій Каховці. Оздоблює нею близько 180 будинків. Жоден орнамент на будинку не повторюється. Тиньк – це цементний, піщаний і вапняний розчин. Довженко мав свою пропорцію того розчину, аби він був пластичний і по ньому можна було різати. І він швидко схоплювався та був надійним. Ні наше південне сонце, ні вітри їм не шкодять.
Зараз його твори вважають унікальним мистецьким явищем, якому вже сучасники дали назву — «кам’яні вишиванки».
Також на відкритті виставки студенти-реставратори Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва ім. Івана Труша проводили воркшоп із різьблення по сирому тиньку. Тож можна було не лише дізнатися, що це таке, але й спробувати зробити своїми руками.
Авторка: Світлана Лелик
