Документальна стрічка «Невагома / Weightless» режисерів та візуальних художників з Роттердама Марти Гринюк і Ніка Томаса розповідає про маловідомі традиції та культуру Карпат.
Показ відбудеться 29 липня о 16:00 в галереї «Асортиментна кімната» (вул. Січових Стрільців, 15), кажуть в Асортиментній кімнаті.
У центрі сюжету — дослідження ентнографістки Христини Буній з Надвірної.
Мандруючи заходом України, дівчина зустрічається з місцевими і відкриває для себе маловідомі фрагменти карпатської культури. Раніше Христина багато подорожувала Європою, а у 2018 році вирішила присвятити себе дослідженню рідних Карпат. Заснувала етнографічний проєкт Carpathian Cult. З інстаграм-сторінки архівних фото він переріс у два окремих формати. Перший — етнографічна бібліотека на patreon, другий — аудіозбірка традиційної гуцульської музики.
Досвід мандрівниці надихнув візуальних художників кіноколективу WET Film — Марту Гринюк і Ніка Томаса. Тож вони вирішили через історію Христини показати минуле й сучасне життя на Гуцульщині. Вперше роботу презентували на International Film Festival Rotterdam. В Україні вже був показ у Львові, на черзі — Івано-Франківськ.
Ми познайомилися з Христиною 4 роки тому, коли були в Україні. Працювали тоді над іншим проєктом, – розповідає режисерка Марта Гринюк. – Христя приймала нас у себе близько тижня. За цей час ми встигли багато дізнатися про її етнографічну практику, про Карпати. Власне, з того моменту можна вважати, що наш фільм і почав повільно розвиватися.
Читайте: У Франківську буде ще три патріотичні мурали. Що не так із малюнками на пам’ятках?
Нам стало цікаво дослідити, як людина, котра народилася у 1990-х і живе в Україні зараз, відчуває свою культурну спадщину, традиції і спосіб життя. Практика Христини надзвичайно цікава і надихаюча для нас. Її стиль роботи виходить за рамки розмов про конкретну культуру. Певною мірою наш фільм також про те, що стосується культурної пам’яті народу, національної спадщини в цілому, — додає режисер та співавтор фільму Нік Томас.
Для зйомок «Невагомої» обрали такий маршрут Закарпаттям: Волова, Кривопілля, Верховина, Яворів, Замагора, Яблуниця, Яблунів, Космач, Буковець, Кваси, Яремче, Надвірна, Бистриця, Зелена, Пасічна. Поїздки відбулись до повномасштабного російського вторгнення. Однак монтаж припав на другу половину 2022 року. Тож історії спротиву та примусових депортацій сімей до Сибіру знову актуалізувались. Резонує із сьогоденням і згадане у фільмі питання дискримінації тодішньою російською імперією через мову.
Зареєструватися на перегляд можна тут.
Про авторів фільму та зв’язок з Україною
Нік родом із Великобританії, Марта — полька. Обидва тривалий живуть у Ротердамі.
З Україною авторів пов’язує попередня співпраця з українськими колегами, декілька друзів та волонтерська діяльність після початку повномасштабної війни. Вони разом організовували благодійні кінопокази та перевезення гуманітарної допомоги з колегами із команди Freefilmers, приймали в Роттердамі артистів з України.
Цьогоріч Марта і Нік стануть учасниками міжнародної резиденції «Периферії», що відбудеться в Івано-Франківській області у просторі «Хата-Майстерня». Подія об’єднає мисткинь і митців, діячок і діячів культури, громадських активісток й активістів з України та закордону. Для них це буде простір для спільних роздумів, перепочинку та/або work-in-progress. Ініціювала резиденцію агенція proto produkciia разом з «Асортиментною кімнатою» — простором в Івано-Франківську, що працює з різними форматами сучасного мистецтва на «периферії».
Чому «Невагома»?
Таку назву обрали через неоднозначність слова, – каже Марта Гринюк. – Що означає бути у стані невагомості в контексті історії? На відміну від відчуття “ваги історії”? Це наскрізне питання у цьому фільмі. Христя не невагома і водночас не обтяжена минулим. По відношенню до історії ми теж не хотіли б перебувати в стані невагомості, чи то пак у стані забуття».
«Невагому» вже представити у Львові. Цього літа також плануються покази у Надвірній, Верховині та Києві. Режисери кажуть, їм важливо показати фільм про українців саме українцям, а не тільки західноєвропейській аудиторії.
Імовірно, на міжнародному рівні зараз більше інтересу до фільмів, які відкрито розповідають про реалії війни в Україні, – говорить Нік Томас. – І хоча ми також виступаємо за поширення таких візуальних матеріалів, наш фільм не зовсім вписується в цей наратив. Водночас ми впевнені: поряд із війною варто показувати культурне розмаїття України, повсякденний побут українців, усю повноту їх життя.
