Приватні колекції — до показу!

У вівторок, 27 чер­вня, «Химера» завершила свій черговий весняний мистецький сезон. Василь Іваночко (видавництво «Лілея НВ») двома словами підсумував літературні презентації, які відбулися чи не відбулися за певних обставин і запросив до відвідування наступного сезону. 

Денис Овчар (кіноклуб «Куб») зауважив, що вони відсвяткували вже свій сотий показ і два роки існування, трохи розповів про те, що було зроблено. Далі він проанонсував фестиваль короткометражного кіно, який запланований на середину липня, і наголосив, що єдине обмеження «короткометражок» — це час, який має становити не більше 10 хвилин.

Художник Мирослав Яремак нагадав про те, що вже третій рік «Химера» проводить Мальовничі вівторки. Він теж зробив маленький аналіз того, що робилося цього сезону, і зауважив, що виставка, яка зараз пропонується, є трохи несподіваною, але логічно очікуваною, бо це перша презентація збірки картин.

«Мушу вам одразу сказати, що те, що ви зараз бачите на стінах, є поки що не стільки мистецькою колекцією, як збіркою подарованих картин. Просто ми вам на цьому наголошуємо, щоб правильно розставляти акценти. Я думаю, що потенціал такої збірки має можливість перерости у справжню мистецьку колекцію», — зауважив Мирослав Яремак.

А презентувалася у вівторок збірка картин депутата Верховної Ради Зіновія Шкутяка.

Картини, як правило, подаровані Зіновію Шкутяку, і він ніколи не відносився до них аж так серйозно, щоб думати про їх виставляння. До речі, щиро віримо його словам, адже він, бідолаха, навіть не знає, скільки має картин і приблизну їх вартість. На цю виставку його «підбили», аби розпочати з неї досить вдалу, на думку нардепа, ідею виставляння картин, які тримаються вдома і не показуються.

Таких політиків та посадовців, можемо припустити, є достатньо. Більше того, якщо у когось нема, то він може спокійнісінько почати збирати, виставляти і аж тоді дораховувати себе до еліти. Бо це ж такий плюс до статусу, чи не так? Мова зараз зовсім не про Шкутяка, якого просто підбили, мова про те, що ми невпинно йдемо в Європу. Претензійністю, амбіційністю, поважністю.

Ех, добре нам, українцям, все ж таки живеться. Віктор Пінчук виставляє свою колекцію у власній галереї, а Зіновій Шкутяк у «Химері», до якої теж має наче відношення. Мусимо йти стежками вищої еліти. А люди хай знають, як добре їм живеться. Від цього ж так багато зміниться у їх буднях. Найгірше — це те, що депутати 90?% своєї буденності витрачають саме на отаке і лише залишок на спроби змінити щось у нашому з вами не настільки яскравому, як їхні колекції, житті.