У п’ятницю, 16 лютого, Маркіян Прохасько презентував у Івано-Франківську свою першу книгу – “Нестримна сила води”.
Презентація відбулася у книжковому центрі “Є!”. Модерував зустріч Назар Федорак, поет, літературознавець, викладач, пише “Репортер”.
“У книзі своя концепція, тут 9 текстів і буде 9 презентацій по різних містах України. Сьогодні – друга, перша була у Львові. Входити у літературу з прізвищем Прохасько – велика відповідальність” – представив молодого письменника Назар Федорак.
За словами самого Маркіяна Прохаська, він писав книгу для власної насолоди, проживання тексту, вибудовування свого світу.
Читайте: “Нестримна сила води”. Уривок із книги Маркіяна Прохаська
“Фактура тексту, гра слова – відображає мої стани, емоції, мій внутрішній світ, – каже Прохасько. – На другому етапі, коли я вже думав про те, як видам книгу, мене почало хвилювати, як мене сприймуть. Нічого дивного, коли діти медиків теж стають медиками, це сприймається з більшим розумінням, ніж коли син відомого художника починає малювати свої картини. Мені важливо, щоб сприйняли не мене, а книжку. Кілька читачів, за їхніми відгуками, вже знашли там те, що я туди вклав, і це тішить. Про тата додам, що він, звісно, впливав на мене, у першу чергу, як людина, як батько. Бо якби він не був письменником, але був тією людиною, якою є – я б все одно почав писати”.
Маркіян додав, що свій відбиток дала і освіта, бо він чотири роки вчився на історика, потім закінчив магістратуру на журналістиці.
У книзі два персонажі – вода і місто. Автор каже, що хотів у помістити у назву місто, але вирішив, що це слово не несе вигуку.
“У трьох словах це виразити важко, але назва “Нестримна сила води” найкраще виражає те, що я хотів сказати, – говорить Маркіян Прохасько. – Справа у тому, що коли обирали місце для поселення, то шукали, де є вода, це був основний критерій. У Львові деякі маршрутки ставлять сигналом корабельний звук. Якщо чуєш його зблизька, то аж боляче. Та одного вечора я почув його здалека, тоді подумав, що це міг би бути звук якогось порту. І почав писати про львівське море. Можливо котрусь із цих дев’яти вулиць, які вміщає книга, я розвину у роман, в іншому жанрі, але з цим же тембром”.
