В Івано-Франківську 4 грудня презентували збірку лемківських казок «Оповім ти дашто». З лемківського діалекту це означає «розповім тобі дещо». Автор збірки – музикант і доброволець Мишко Адамчак, повідомляє Репортер.
Мишко Адамчак розповідає – його бабусі й дідусі були насильно виселені з села Тилява на Центральній Лемківщині у 1945 році.
Я є лемком за походженням, тому лемківські говірки були мені близькі з самого дитинства. Бабуся по маминій лінії, яка з нами жила, говорила так щодня. Згодом ми їздили на «Лемківську ватру», тож ця лемківська тема була завжди зі мною. І коли я став музикантом, теж використовував лемківські мотиви у творчості. Але згодом зрозумів – щоб зберегти лемківську говірку пісень недостатньо, – каже Мишко Адамчак.
Тож метою було зберегти лемківську культуру для майбутніх поколінь. Бо унікальний лемківський діалект зникає з роками.
Гуцульську культуру уже вивчали дуже багато. Лемкам не пощастило і треба це виправляти. Навіть за часів незалежної України про лемків говорили мало, – каже учасниця проєкту, франківська художниця і лемкиня Анна Кирпан. – У лемків насправді не так і багато казок, забавлянок, колисанок. Жінки так тяжко працювали, що для дітей не було багато часу.
До теми: Музикант з окопу. Франківець Мишко Адамчак – про музику, війну та лемківське коріння
Тож у Мишка Адамчака виникла ідея створити збірку з 18 казок «Оповім ти дашто». До кожної створили відео, яке ілюструє сюжет.
У дизайні, зображеннях ми детально пропрацювали лемківські хати, стрій, навіть тварин, які жили в тому регіоні, – говорить Мишко Адамчак. – Також ми взяли говірки з різних частин Лемківщини і чітко пропрацювали їх з нашими оповідачами, враховуючи наголоси і вимову.
Частину книжок шукали у давніх збірках, а деякі зібрав ще Іван Верхацький, вчитель Івана Франка. Автори проєкту намагалися обирати історії з різних регіонів Лемківщини. Оповідачами стали відомі лемки Іван Леньо, Христина Соловій, Софія Федина та Галина Баранкевич.
Дві казки записували близько до лінії фронту, адже, наприклад, одним з оповідачів став військовий Арсен Дмитрик. А ще одну з казок записав настоятель франківської церкви святих Кирила і Методія отець Анатолій Дуда-Квасняк.
Я озвучувала казку «Війна межи псом і вовком». Вона походить з регіону Лемківщини, звідки були виселені мої предки, – каже одна з оповідачок, акторка і співачка Галина Баранкевич. – Це казка, яка дуже мені нагадала ситуацію в нашій країні: вовк почав погрожувати домашньому собаці. Хоч вовк був грізний, злий, але собака зібрав своїх друзів і вони перемогли нападника. Як актрисі, мені сподобалося, що з нами працював діалектолог. Тому сам запис проходив дуже професійно і я тішуся, що я є частиною цього проєкту.
Галина Баранкевич давно популяризує лемківську культуру. Вона є авторкою вистави у франківському драмтеатрі «Вигнані з раю» та однойменного альбому авторських пісень.
Кожен українець має знати, що лемки – це етнографічна група, яка пережила важкі часи, – каже акторка. – Треба знати свою історію, лише тоді ми будемо мати якесь майбутнє. Моєму сину лише рік, але він уже слухає ці казки. І у майбутньому він знатиме, що на якусь частку він – лемко.
Усі казки можна почути у безкоштовному доступі на сайті lemko.in.ua.
Також зараз автори проєкту працюють над книгою лемківських казок. А у майбутньому планують записати ще «лемківські казки для дорослих», бо, під час роботи над проєктом знайшли багато матеріалу з недитячими елементами.
Читайте також: «Хто пережив вигнання, ніде не має дому». Як лемки на Франківщині бережуть унікальну культуру
