Вперше кінофестиваль «Відкрита ніч» проводився одночасно у шести містах України, серед яких й Івано-Франківськ. У кінотеатрі «Люм’єр» в ніч з 25 на 26 червня прикарпатці мали нагоду передивитися та оцінити чотирнадцять конкурсних короткометражних фільмів від молодих режисерів.
«Більшість фільмів – це студентські роботи, які глядач явно не звик бачити, – розповідає один з організаторів, режисер Олександр Кришталович. – Але їх треба оцінювати не за обгорткою, а за цікавим змістом. Для режисера є важливою участь у фестивалі, це можливість показати свою роботу ширшому загалу, а не лише друзям та рідним, можливість побачити реакцію людей на свій продукт. І лише тоді починається розуміння того, що ти зробив».
Цьогорічний кінофестиваль присвячений пам’яті відомого режисера Юрія Іллєнка. Тиждень тому якраз минув рік з дня його смерті, тому чорний екран на афішах був символічним. Відкривали фест з коротких нарізок найвідоміших кінокартин Іллєнка: «Чорний птах з білою ознакою», «Молитва за гетьмана Мазепу», «Лебедине озеро. Зона» та ін.
До речі, окрім головного журі, фільми оцінювали і глядачі у тих містах, де проводилась «Відкрита ніч». Наприклад, «Глядацькі симпатії» від франківських кіноманів отримали аж дві короткометражки: «Собачий вальс» Тараса Ткаченка та «Рука» Олега Борщевського.
Перша картина порушує проблему моральних цінностей, тобто відсутність їх у сучасному суспільстві. Але є двоє стареньких людей, які знають ціну прекрасному. Друга картина про вічну проблему жінки – надійну чоловічу руку. Є період, коли вона згодна бодай на одну чоловічу руку, у буквальному сенсі.
За словами організаторів, особливістю фестивалю «Відкрита ніч» є те, що в ньому може взяти участь будь-яка людина, яка знайшла вдома камеру і зняла те, що вона думає, те, що вона хоче сказати іншим. Можливо, наступного року щось скажуть і прикарпатці. Адже у Франківську є аж три кіноклуби.
