Наприкінці літа українці святкують третій або ж Горіховий Спас.
День пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя відомий також як Спас “на полотні” або “хлібний”. Кожна із назв має різне значення, релігійне чи народне, пише портал Всвіті.
Полотняний Спас святкується у честь лляного полотна, яким за легендою, витер обличчя сам Ісус, залишивши відбиток свого образу на ньому. Для вірян це є доказом істинного втілення Бога в образі людини.
Хлібний спас — має більш обрядове значення. Після Успіння вже закінчуються жнива і настає час пекти хліб та іншу випічку з нового борошна останнього врожаю.
Читайте: Церковний календар 2018: усі свята і пости у новому році
Горіховий – тому що якраз достигали лісові горіхи, запас яких робили на зиму. У цей день їх освячували в церкві. Може здатись, що це прості домашні завдання, напекти хлібу чи зібрати горіхів. Але у ті часи веденню господарства надавали особливого значення і часто воно супроводжувалось незвичними традиціям і обрядами. Наприклад, перед збором горіхів, до лісу відправляли старшу жінку, на “пробний збір” та дивились, скільки горіхів вона принесе за день. Кожна людина повинна була зібрати не менше горіхів, ніж жінка. У результаті — цікава традиція не дозволяла окремим учасникам збору байдикувати та несерйозно ставитись до роботи.
Вважалось, що чим більше вдасться зібрати горіхів у цей рік — тим кращим буде у наступному році врожай хлібу. А ще закономірністю вважали, що завжди один із врожаїв значно кращий за інший. Тобто, якщо в цьому році щедрий врожай горіхів, то хліба менше і навпаки.
Які ще існували традиції на Третій Спас?
У багатьох містах поширеним явищем у цей день був ярмарок, де продавали полотняні вироби ручної роботи. Обов’язковою умовою була купівля хоча б якоїсь дрібнички — не можна було просто приходити і дивитись, адже це погана прикмета, здатна накликати нестачу грошей.
Із ліщини робили вінки для лазні, які також освячували у церкві. Вважалось, що ці вінки мають цілющі властивості. З горіхами пов’язано декілька забобонів: якщо під час зборів на голову впав один — то це добрий знак. А як знайдеш два зрощених горіха — це надзвичайне везіння. Його треба забрати собі у якості талісману.
Особливого значення надавали святковому столу: випікали хліб виключно із борошна нового врожаю та освячували його в церкві. Поряд, також, були освячені мед, горіхи і вода із підземних джерел, яка вважалась цілющою. Обов’язкова умова вечері: скуштувати всі страви на столі без виключення. Так всі висловлювали повагу господині дому. Готувала вона не тільки хліб, а й пироги з горіхами і грибами та інші смаколики.
Читайте: Цей день в історії, 29 серпня 2017 (ВІДЕО)
До слова про цілющу воду: у цей день було прийнято займатись ще однією справою — чистити колодязі та водойми із яких беруть питну воду (джерельця, потічки тощо). Саме на Спаса вони найкраще очищались та давали чисту цілющу воду.
Слідкували уважно за поведінкою птахів, які якраз відлітали у вирій. Якщо лелеки летять на південь — Покрова буде морозною, а весна теплою. Птахи ще не летять — осінь буде ще сонячною, але весна прохолодною, адже перші холоди прийдуть пізно.
Також, було прийнято годувати крихтами освяченого хлібу птахів, які повинні передати його душам померлих родичів, котрі теж знаходяться у вирії.
У це свято всі бажають одне одному здоров’я — міцного як горіх і добробуту в родині, а також благословляють у всіх починаннях.
Прикмети та повір’я:
- Третій Спас — хліба припас.
- Третій Спас на полотні, а хлібець на току.
- Коли гарний Третій Спас — взимку буде квас.
- Багато горіхів на Спас — через рік запасешся хліба про запас.
- Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали.
- Післяуспіння прийшло — сонце на осінь пішло.
- Ластівки відлітають у три рази, у три Спаса.
- Журавель до Третього Спасу відлітає.
- Якщо журавель відлітає до Третього Спасу, то на Покрову буде морозно, а ні — так і зима зажде.
Сьогодні побутує думка, що раніше цього свята в Україні не було, а святкували Полотняного чи Хлібного Спаса більше на території Росії, звідки й прийшли традиції. А ви погоджуєтесь із цим твердженням?
