Уже п’ятий рік в Івано-Франківську працює школа кераміки.
Тут дітей і дорослих навчають робити кольорові вироби з глини. Також проводять реабілітацію для ветеранів АТО, пише Репортер.
Гончарство, щоб зняти стрес
Школу кераміки у Франківську відкрив гончар, волонтер, керівник благодійного фонду «Франківський опір» Володимир Рожнов. Разом з дружиною та донькою він навчає гончарній справі всіх охочих. Ідея у чоловіка з’явилася давно, а реалізувати її підштовхнув Майдан – нагадав, що не можна відкладати плани надовго.
«Потім, коли ми займалися із солдатами реабілітацією, я побачив, що гончарство приносить багато користі, – говорить Володимир. – А ще – що менталітет людей дуже упереджений і забитий стереотипами. Якщо до дорослого віку людина нічого не робила руками в плані творчості, потім дуже складно пояснити, для чого це взагалі. Тому ми й вирішили працювати з дітьми, щоб змінити наступне покоління».
Сам Рожнов узяв до рук глину 25 років тому – і закохався. Для нього це і психотерапія, і саморозвиток.
«Для людей творчість – це забавка після складної щоденної роботи. Та насправді люди мають купу часу, але не займаються тим, що б їх розвивало, – вважає він. – Творчість – це момент, коли ми можемо покращувати себе і світ. Це погляд всередину, це зняття стресів. Після ковіду у великої кількості людей є не лише фізіологічна, а й емоційна, психологічна складність. А кераміка дає всі моменти відновлення».
У школі є групи для дітей від 4 до 7 років, від 7-8 і до 14, а потім – доросла група. Як пояснює гончар, підлітки з 14 років вже більше тягнуться до дорослих. Одне заняття коштує 100 грн, сюди входять і матеріали. Ветерани та їхні сім’ї займаються безкоштовно.
«У кожного може бути свій шлях у кераміці, – каже Рожнов. – Люди часто приходять за одним, а потім отримують інші нюанси, про які й не здогадувалися, бо ніколи в цьому напрямку не працювали. Це не забавка, а досить складна робота. У мене кожні кілька хвилини з’являється сумнів, складність. Буває, все йде на одному пориві, але часто це творчі муки».
Реабілітація в горах
Уже шість років Володимир Рожнов займається реабілітацією бійців, які повернулися з фронту. Для них організовують заїзди в Карпати. Там – походи в гори, масажі, відпочинок у чанах, відвідини музеїв та екскурсій, катехизація, робота з психологами. Та, звісно, уроки з виготовлення кераміки.
«Цей принцип давно й добре працює. Дарма, що люди інколи скептично до цього ставляться, – говорить Володимир. – Привезли гончарні кола – чому б не спробувати, не отримати новий досвід? Часто приїжджають солдати, доводиться довгий час пояснювати. Буває, вже майже закінчується заїзд, а людина лише «вмикається», каже, чого ж я раніше цього не пробував?!».
На початку березня якраз завершився заїзд, який проходив у Верховині. В ньому взяли участь 22 бійці.
Загалом, заїзди тривають вісім днів. Більшість учасників – ветерани АТО / ООС з Прикарпаття, але є й з інших областей.
«Для повної реабілітації вісім днів – це замало, – каже Рожнов. – Деякі люди вважають, що таке відновлення – це не їхнє, тому за ці вісім днів вони в цьому лише переконуються. А інші отримують новий досвід і розуміють, що це цінність. Переважно ті, хто був у нас хоча б раз, потім тягнуться до нас так само, як і ми до них».
Останні чотири роки кошти на проведення заїздів надає обласна рада. За словами Рожнова, вони хоч невеликі, але регулярні й це значно допомагає.
Мрії живуть у посуді
У доволі великому приміщенні школи кераміки всі полиці заставлені різнокольоровими горнятками, тарілочками, керамічними тваринами. В очі одразу впадає велика робота – казковий світ із палацами, мостиком, різними персонажами. Це – «Країна чудес». Над нею Володимир з дружиною та донькою працює вже півтора року. У ній втілений внутрішній світ автора.
«Поняття «внутрішній світ» напружує людину, вони не знають, про що йдеться. Тому я зробив «Країну чудес», аби проілюструвати, що воно таке, – говорить Рожнов. – Це одна з найбільших цінностей – що ми змогли передати своїми руками ідеї, переживання. А технологічно виявилося, що не все так складно, як я думав. Для дітей, які ходять в нашу школу, це великий поштовх. Кілька з них уже роблять вдома свої світи, тож я радий, що заразив їх своєю ідеєю».
«Країна чудес» у процесі роботи змінювалася, а наразі є закінченою. Ще є задня частина, але її поки не ставлять. Роботу вже показували на виставках.
«Тут світ поділений на дві частини: є королівства Білої і Червоної королеви, – проводить «екскурсію» гончар. – Біла пришвидшує бажання людей, а Червона призупиняє, дає час подумати. Колись володіння Червоної королеви були більші, але тепер Біла починає набирати силу. Колись тут ще була шахова дошка, але потім королівства втомилися боротися одне з одним. Це світ, де народжуються і формуються бажання, думки і рясним дощем падають у світ людей внизу».
Гончар починає працювати з кульки глини, надає їй потрібну форму. Потім декорує виріб, сушить і випалює. Десь 15 % робіт виконує на гончарному колі. Час, який потрібен на виготовлення, різниться. Буває, від п’яти хвилин – і до днів, місяців.
«Зараз для мене пріоритетний проєкт – створення посуду для мрій, – розповідає Рожнов. – Посуд росте на дереві бажання. Це один із тих продуктів із світу ідей, який ми імпортуємо у світ людей, щоб можна було їх зв’язувати між собою. У це ми вкладаємо як філософські, так і психологічні підтексти. Бо нам всім треба наново вчитися мріяти».
Готові вироби можна купити у школі кераміки на Коновальця, 64. Ціна – умовно, від 100 до 1000 грн. З часом Володимир Рожнов планує приділити більшу увагу розповсюдженню, продавати вироби у соцмережах. Але поки ця ідея ще не дозріла.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.