У неділю, 26 вересня, творча група – Андрій Соярко, Заза Буадзе, Богдан Бенюк і Роман Григорів – презентували у Франківську українсько-італійську трагікомедію «Небо – парасолька».
Допрем’єрна презентація та показ фільму для фокус-групи відбулися у кінотеатрі «Люм‘єр». Зйомки фільму відбувалися в Карпатах та Італії, пише Репортер.
«Сьогодні у нас тестовий показ і ми ще на великому екрані його не бачили. Це не прем‘єра. Це, скоріш, тестовий показ для фокус-групи. І я радий, що цією фокус-групою будуть мешканці Франківська, адже саме тут, на Прикарпатті, ми знімали кіно», – говорить продюсер Андрій Суярко.
Фільм на екрані вперше побачили на лише глядачі в залі, а й актори. Попереду – здача стрічки в Держкіно та фестивальні покази. Наразі дата виходу в прокат ще не відома.
Режисер Заза Буадзе розповідає що, Богдан Бенюк не грає, а живе в стрічці.
«Я не перестаю дивуватися великому проживанню героя Богданом Бенюком. Неймовірним чином його герой Михайло наполовину – Богдан Бенюк, наполовину – я, Заза Буадзе, – говорить режисер. – Для мене фільм про все – про життя, любов, помилки, про які шкодуємо. І в цьому є якась поезія – інколи гірка, глибока. Фільм про те, як ми робимо помилки і потім довго намагаємося їх виправити. І врешті вдається перетворити це на зізнання в коханні».
Вже вдруге до фільму Зази Буадзе музику написали композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко.
“Спеціально для фільму ми створили унікальну Umbrella Band. Це доволі особливе кіно для Зази і він прискіпливо ставився до запису музики, – розповідає композитор Роман Григорів. – Я закоханий в це кіно і впевнений, що цей фільм забере всі можливі нагороди».
За сюжетом, син українки та італійця, який народився та виріс за кордоном, приїжджає до рідного села матері у Карпатах, аби розвіяти там її прах. Там він знайомиться зі своїм дідом Михайлом, колишнім клоуном Бубою. Далі слідує низка карколомних подій, які єднають долі діда та онука.
«Історія непроста, драматична, як і наше життя. Тут життя різнопланове, не без комічного. Ця історія Зази Буадзе поєднує українські та грузинські гори з Італією. Ця історія така життєдайна, про відчуття тяглості роду, коли мій герой ціною свого життя тримає цю зв’язку», – каже Богдан Бенюк.
