У середу, 13 грудня, в навчально-методичному центрі культури і туризму різдвяні традиції презентували майстрині з Покуття, Опілля, Бойківщини та Гуцульщини. Тут відбувся конкурс різдвяно-новорічної атрибутики «Дідух-2023».
Свої роботи представили понад 20 майстрів та майстринь з різних куточків Прикарпаття. Їхні роботи можна буде подивитися до Різдва, пише Репортер.
За словами завідувачки відділом нематеріального культурної спадщини навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття Стефанії Капустинської, конкурс традиційний, адже проводиться з 2006 року і до сьогодні.
Щороку конкурс виростає традиційно і майстерно, – говорить Стефанія Капустинська. – От, у 2006 році був такий простий дідух, то до сьогоднішнього дня він просто витвір мистецтва. І тепер дуже тяжко членом журі зорієнтуватися кого вибрати, тому що наші майстрині надзвичайно талановиті.
Також щороку збільшується кількість учасників. Цьогоріч їх 22. Доєднуються і нові майстри та майстрині.
Вперше на конкурсі, як самостійна майстриня Ольга Опер з села Бортники, що на Тлумаччині. Робити дідухи – це сімейна традиція їхньої родини. Раніше Ольга допомагала матері, а нині робить їх сама.
Готуватися починаємо ще навесні, – говорить Ольга Опер. – Кожного року ми на городі сієм льон пшеницю – усі заготовки. А восени, під Різдво вже починаємо робити ці дідухи. Дідух має до хати заносити чоловік з калачами і дідух має стояти ціле Різдво у куті хати.
Після свят, за традицією його мають спалювати і кожного року має бути новий Дідух. Але майстрині роблять справжні витвори мистецтва, які шкода спалювати.
А Надія Стефанюк, викладачка Гвіздецької школи мистецтв Коломийського району на конкурс привезла різдвяні павуки. Займається ними з 2011 року.
Колись виготовляли павуки і в нас на Покутті, – розповідає майстриня. – Павуків колись заносили до хати на Святвечір й вішали його на кінську волосину до центрального сволоку у хаті. І коли горіло в печі, той павук обертання від вогню. Колись люди вірили в те, що він вбирає у себе всю негативну енергію, яка є в будинку. І потім на Водохреща його разом із дідухом спалювали. За легендою, коли Марія з новонародженим Ісусом ховалася від Іродових слуг, павуки зробили печеру і врятували їм так життя.
За словами Надії Стефанюк, якщо попрацювати добре від ранку й до вечора, то можна зробити павука за два-три дні.
Для виготовлення такої роботи нам знадобиться цілий рік, бо спершу збіжжя треба посіяти. За ним тут потрібно доглядати, вижати, просушити. Тобто це є доволі кропітка праця, – говорить Стефанюк. – Потім потрібно підібрати собі за кольором, розміром. Усе гарненько поділити і потім вже пофантазувати та скласти собі якусь картинку в голові – того що ти хочеш зробити. Інколи солома сама тобі диктує свої правила. Вона дуже крихка і її потрібно відчувати на дотик.
