У Львові відгриміло найграндіозніше книжкове дійство країни — Форум видавців. Цього року уже 21-й. Організатори, як завжди, підготували безліч заходів, видавці, як завжди, навезли купу книжок, відомі письменники, як завжди, зустрічалися на вулицях. Та тривожний подих війни зі сходу відчувався і тут.
Для кожного книгомана Форум видавців — завжди свято. Де ще можна так «завантажитися» книжками і послухати стількох відомих літераторів, як не тут? Тим більше — Львів, саме місто відганяє тривожні думки. Юрми туристів, які говорять чи не всіма мовами світу, вузькі вулички, вщент заставлені столиками, магазинчики з усіма можливими й неможливими сувенірами.
Сам форум уже традиційно збільшує цифри — кількість гостей, заходів, книг. Цьогоріч у програмі — 700 заходів, 55 локацій, 210 видавництв, 370 авторів із 23 країн, а ще 316 книжок, які були номіновані на здобуття премії «Найкраща книга Форуму 2014». І ключова теза — читання завжди на часі, війна цього не відміняє. Як сказала на церемонії відкриття президент Форуму видавців Олександра Коваль:
«Колись, коли ми тільки починали, нам казали — книга не на часі. Зараз нам так само кажуть — не на часі, в країні війна. Закінчиться війна — казатимуть те саме. Головне — триматися разом, не боятися і читати».
З особистих вражень. Люди. Їх багато. До стендів видавництв, які цього року привезли найбільші новинки, черги. Читати анотацію книжки часу нема, тебе тиснуть з усіх боків і ще й висять над головою. Оптимальний варіант — швидко хапати ту, про яку чув заздалегідь і вона тобі приглянулася. Але так, зовсім «на око», видається, що людей таки було менше, ніж у попередні роки. По форуму можна було більш-менш вільно пересуватися, а вулицю Коперника, де й розташований його епіцентр, цього разу не перекривали.
Організація. Чимось дорікати організаторам було б неправильно, адже вони й так виконали величезну роботу, особливо, зважаючи на економічну ситуацію. Та все ж на найбільш очікувані зустрічі втрапити могли далеко не всі охочі.
Оксана Забужко презентувала «Літопис самовидців: дев’ять місяців українського спротиву» — проект, де зібрані майже 200 текстів — від початку Майдану й дотепер. Музична частина — у виконанні сестер Тельнюк. Охочих потрапити — море, презентація у дзеркальному залі Палацу Потоцьких, місця мало. Двері закрили за 15 хвилин до початку зустрічі. У театрі Курбаса поетичні читання за участю Юрія Винничука, Ірени Карпи та інших письменників раптово перенесли на годину, але навіть через годину обіцяні літератори так і не з’явилися.
Письменники. Їх багато, вони всюди, перелічувати всіх просто не стане місця. Хіба скажемо, що особливу увагу відчували письменники з Росії: Людмила Уліцкая, Лев Рубінштейн, Дмитро Кузьмін. Вони ще раз доводили — в Росії ще залишилася справжня інтелігенція, яка вміє думати.
Книжки. Відчутно подорожчали — гривень на 10-15. Що тішить, цьогорічні новинки від уже знаних видавництв, таки дуже якісні — і папір, і оформлення. Російські видавництва не приїхали.
Тут ще треба сказати, що цього року кращою книгою Форуму визнали «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї» Андрія Содомори. А у першу двадцятку вписали і франківські проекти. Це дитяча книжка Мар’яни Прохасько і Тараса Прохаська «Куди зникло море» і «Бойня номер п’ять» Курта Вонегурта, яка побачила світ завдяки нашій «Фундації Короля Юрія».
Форум відшумів успішно, хоч і зі звичним уже для нас присмаком війни. Ця тема піднімалася чи не на кожній дискусії, на самому форумі були столики, за якими збирали допомогу військовим. Письменники теж долучилися. Для прикладу, на презентації проекту «Бийся за неї» Жадана і «Собак у Космосі» теж збирали гроші на армію.
Що ж чекаємо тепер уже 22-й Форум. Він має пройти у мирній країні.
Comments are closed.