«Репортер» продовжує публікувати Івано-Франківську абетку. Вона побачила світ на День міста – ще 7 травня 2022 року. Втім, через війну презентація пройшла майже непоміченою. На полиці книгарень видання теж не потрапило, бо його дарували офіційним делегаціям. А шкода ж, адже абетка гідна, аби її побачили читачі… Отже, цього разу – літера К. У Франківську це означає – катедра й ковалі, пише краєзнавець Іван Бондарев.
На літеру «К» є два дуже вагомих для франківської абетки слова. Тому вирішили не обирати, а подати обидва.
Мер Марцінків часто наголошує, що Івано-Франківськ є християнським містом, і десь таки має рацію. А головним храмом у нас є катедральний собор. Окрім високого релігійного статусу, споруда ще є пам’яткою архітектури національного значення, яких у Франківську лише декілька. Її куполи формують силует міста, а фасад прикрашений статуями видатних постатей української історії.
Про історію греко-католицького архикатедрального та митрополичого собору Святого Воскресіння Христового можна прочитати тут: Катедра: через три століття
Іншим символом міста на літеру букву «К» стали ковалі. Їхній внесок у популяризацію Франківська важко переоцінити. Аби спостерігати за роботою майстрів, під час фестивалю «Свято ковалів», до міста з’їжджаються чисельні туристи.
У Європі знають наше місто як потужний ковальський центр. Біля кожної кованої скульптури зупиняються екскурсійні групи. Залізні вироби надають Івано-Франківську певного шарму, та й узагалі – місто вже може претендувати на статус ковальської столиці України.
Як створювався ковальський феномен написано тут: Місто кованих скульптур
