“Репортер” продовжує публікувати Івано-Франківську абетку. Вона побачила світ на День міста – ще 7 травня 2022 року. Втім, через війну презентація пройшла майже непоміченою. На полиці книгарень видання теж не потрапило, бо його дарували офіційним делегаціям. А шкода ж, адже абетка гідна, аби її побачили читачі… Отже, нині – літера Д, тобто Драмтеатр – Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, пише краєзнавець Іван Бондарев.
До війни я займався екскурсіями містом і часто спілкувався з туристами, що приїздили до Франківська спеціально, аби потрапити на виставу драмтеатру. Можливо, саме через них місцеві не завжди мають можливість придбати квитки.
Якось непомітно драмтеатр став культурною візитівкою міста. Ставати нею він почав із 2008 року, коли директором призначили молодого актора Ростислава Держипільського. Він підібрав талановиту команду, оновив репертуар і буквально здійснив революцію в театральному мистецтві.
Вистави «Солодка Даруся», «Нація», «Гуцулка Ксеня» збирали повні зали та прогриміли на всю Україну. До речі, епізод з останньої вистави зображений на малюнку в нашій абетці.
Читайте: Абетка Івано-Франківська. Літера Ґ – пасаж Ґартенбергів
Нині Франківський драмтеатр вважається одним із найкращих в Україні. У 2019 році він отримав статус національного, а його директор – Шевченківську премію у номінації «Театральне мистецтво».
Окрема розповідь про інтер’єри театру. Майстри змогли наситити радянську коробку самобутнім гуцульським колоритом. Такого ви більше ніде не побачити.
Більше дізнатись про те, як будували театр можна тут:
Коробка з колоритом. 40 років тому у Франківську збудували драмтеатр (ФОТО)
