«Скільки було фанери — стільки й картин» Надія Шегда Cезон осінніх «мальовничих вівторків» в арт?кафе «Химера» заявив про себе відкриттям виставки картин Весели Найденової.
Улюбленою цифрою Весели Найденової є дев’ятка, «щасливою» — 13. Проте так сталося, що на цій виставці представлено всього вісім її робіт, хоча насправді їх мало бути 12. Ці картини ніколи не виставлялися, бо намальовані нещодавно. Авторка розповіла, що їй захотілося про себе нагадати — і вона це зробила живописом, хоча ближчою у сьогочассі для неї є графіка. Дуже любить Весела лінію і контур.
Стан душі під час творення однаковий завжди, незалежно від того, пише Весела чи малює. А період немалювання, коли їй цього просто не хочеться робити, може тривати один, а то й два роки. І зовсім вона себе не ґвалтує, як то іноді трапляється серед митців. Впродовж цього періоду, як розповіла нам авторка «химерівської» виставки, вона займається «графоманством». Що схиляє переходити від живопису до графіки й навпаки… ми поцікавилися у Весели Найденової — і отримали таку відповідь: завжди все відбувається спонтанно.
«Мексика» — це назва виставки. Проте цю назву не слід сприймати буквально. Перш за все картини треба побачити… «Мексика» насправді — це намальовані на фанері роботи, а ще — це уявна і вигадана країна, ілюзії про яку розбавлено декількома штампами з ацтекських барельєфів.
«По-дитячому наївний живопис-ґрафіті на фанерних посилках торкає чимось іншим. Міфи створені інформацією з книжок чи TV вибудовують в уяві свою «Мексику» — країну-утопію, країну-казку. Вождь, Цариця, Воїн з птахою, Жаба, Риби, Змій і Пантера, Піраміда — прості до прочитання сюжети, персонажі котрих віднайдемо у казках різних народів світу. В українських також», — таким є сприйняття виставки куратором Анатолієм Звіжинським.
Жінки і казкові мотиви — це те, що буде далі. А ще незабаром має вийти книжка «Долина Бельведер», що написана у співавторстві з Ярославом Яновським. До речі, на цьогорічному конкурсі «Коронація слова» книга перемогла у номінації «Найромантичніший твір».
Хто хотів мати у своїй колекції картини Весели Найденової, той їх уже має. А ви?
Однозначно за картини з принадною екзотикою погляд чіпляється з неймовірною легкістю, і одразу зринає питання до себе самої: а може варто відпочити серед цієї мистецької іншості?
Поезія
Марія Корпанюк
А далі в спокої хвилиннім
Пройде між стінами книжок
І, відшукавши моріжок,
Зупинить погляд свій невинний.
І в час, коли замучений, мов звір,
Згребеш у відчаї творіння вбоге,
Вона покаже на дорогу,
Котрою ходять аж до зір.
Comments are closed.