Великдень

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Тарас Нагірний Саме навесні, коли пробуджується до життя природа, християни всього світу урочисто відзначають і торжественно святкують найулюбленіше свято — Великдень як символ Воскресіння і Життя. 

 

В неділю, за тиждень до Великодня, християни вшановують Вхід Господній у Єрусалим. В народі це свято називають Вербна, Квітна, Цвітна, Шуткова Неділя, Вербниця. Воно належить до найдавніших християнських свят (відоме з ІІІ ст.), і відображає урочистий в’їзд Ісуса Христа
в Єрусалим, коли місцеві жителі, зустрічаючи його, встеляли перед ним дорогу пальмовими гілками. Христос радів духом своїм і одночасно сумував, бо знав, що вигуки радості і захоплення «Осанна!» зміняться на жорстоке — «Розпни!». До наших днів зберігся звичай всією сім’єю йти до храму, несучи вербові гілки (шутки). Люди вірять в цілющі властивості верби, сприймаючи освячені гілки як оберіг.

Останній тиждень Великого посту називають Чистим, Білим, Страсним. Найважливішим днем цього тижня вважається Чистий четвер (Великий, Страсний, Жи­вний). За традицією, селяни «чистили» свої подвір’я, господарство. Виготовляли і посвячували свічки, зокрема, громову, «страсну» свічку. В деяких регіонах — Поділлі, Київщині, Лівобережжі «Чистий» четвер називали Навським Великоднем, а на Покутті — Жильним (Живним) Великоднем. Назва пішла від давньоруського слова «навь» — покійник. Люди вірили, що в цей час на землю приходять душі покійників. В цьому відображено давній культ предків.

У Чистий четвер готували жовті паски, у п’ятницю — білі, у суботу — чорні. Випікання супроводжувалось молитвами і примовками. Великий четвер є днем Тайної вечері Христа з апостолами, коли було встановлено тайни Священства і Пресвятої Євхаристії. У четвер в церквах служать Літургію, символічно відтворюють «страсті Христові», Хресну дорогу Спасителя.

Велика (Страсна) п’ятниця — день страти Ісуса Христа на Голгофі. Навіть перебуваючи у важких муках на хресті, розп’ятий Христос проявляв безмежну любов до всіх людей. У храмі в пам’ять цієї події виставляється плащаниця як символ Христового гробу. У п’ятницю та суботу прийнято постити і молитися.

Кожна господиня готує кошик, кладучи в нього на освячення свічку, паску, писанки, масло, сир, м’ясо тощо. Все прикриває вишитим, або тканим рушником. Як тільки задзвонять церковні дзвони, всі християни рушають до храму.

Святкове Богослужіння відбувається у передвеликодню ніч, або вдосвіта з урочистого обходу навколо храму пі­сля утрені. Священик урочисто оголошує: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував». Христос Воскрес — Воістину Воскрес. Ці слова охо­плюють весь зміст, суть і значимість цього величного торжества. Ісус Христос — Месія, Спаситель і Відкупитель. Христове Воскресіння — це основа нашої віри у вічне життя. Великдень, Великий день, Пасха є одним з найвеличніших і найрадісніших християнських свят.

Святий Григорій Богослов говорив: «Пасха в нас — це празник празників і торжество торжеств». Свято Христового Воскресіння у богослужбових книгах має такі назви: Свята Велика Неділя Пасхи, День Святої Пасхи, або Свята Пасха. Євангелист Матвій розповідає нам, як ангел звістив жінкам-мироносиц­ям, що прийшли побачити гріб: «Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’ятого ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Ідіть же і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих і ото випереджує вас в Галилеї, — там Його ви і побачите».

Свято Воскресіння Христового набуло поширення у IV столітті. В Україні воно поєднало в собі християнські та народно-обрядові традиції і звичаї, які стали улюбленими. На подвір’ї храму відбуваються святкові співи та хороводи — гаївки (гагілки), різноманітні ігри та забави дітей і молоді. В родинному колі споживають освячену паску та інші страви, обмінюються писанками та крашанками. Весь день лунають милозвучні церковні дзвони.

Світлий понеділок — другий день Великодніх свят, який ще називають «обливаний понеділок». Діти та молодь обливають один одного водою. Обряд символізує очищення, адже в народі говориться, що вода — це здоров’я. Дівчата дарують хлопцям крашанки та писанки. Світлий вівторок — третій день свят. Люди йдуть до церкви, а після Богослужіння в деяких селах громада йде з священиком на поля, щоб окропити їх свяченою водою, охоронити від посухи, зливи та граду.

Весь християнський світ урочисто і шанобливо святкує найвеличніше і найторжественніше свято — Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, бо Він — наш Учитель, Дорога, Правда, Життя і Спаситель, від гріхів Відкупитель.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
661439954_964415379256667_8794430375557469951_n
churaj_01
yaycya 1 (4)
ОСТАННІ НОВИНИ
сонце погода
До 20 градусів тепла. Яка погода чекає прикарпатців 5 квітня
ніж
У Вінниці чоловік поранив ножем двох військових ТЦК - нападника затримали
ЗСУ-114 бригада
У березні українські захисники знешкодили рекордну кількість окупантів
дошки болехів 6
У Болехівській громаді відкрили меморіальні дошки п`ятьом захисникам
вербна неділя
Коли у Франківську відбуватимуться богослужіння на Вербну неділю (Розклад)
суми 3
Ворожі БПЛА атакували Суми й Київ — є постраждалі
витягли
У Коломиї рятувальники витягли чоловіка з озера
Ворожі БпЛА
Уночі сили ППО знешкодили 260 російських безпілотників
генштаб
Ворог втратив 1110 солдатів і 2387  БПЛА – Генштаб ЗСУ
На війні загинули_12
Прикарпаття втратило чотирьох захисників – Михайла Харуна, Олександра Габруся, Богдана Шкрібляка, Василя Гришка
войцех тохман (2)
Польський репортер Войцех Тохман: «Ця війна лишиться з вами навіть після її кінця»
хартія меморандум
Франківський SUN та "Хартія" підписали меморандум про співпрацю
Прокрутка до верху