Солом’яне сонце

У понеділок, 27 вересня, в культурно-мистецькому центрі «Є» відкрилася виставка Мирослави Бойків під назвою «Соломки блиск та ниток гра».За плечима молодої майстрині більше десятка виставок, серед яких декілька персональних. Відкриття цієї, як зізнається автор-ка, для неї найбільш хвилююче, оскільки тут, в Івано-Франківську, вона навчалася, тут її творіння побачать вчителі.

Родом пані Мирослава із села Ковалівка Тлумацького району. Її гобелени та картини із солом-ки – це якийсь особливий світ, туди хочеться зануритися одразу і з головою. «Якось приїхали до нашого музею італійці, – розповідає художниця. – І тут один чоловік після оглядин музейної зали побачив образ із соломки, припав біля нього на коліна й почав молитися. Коли підвівся, то цілував мені руку. Для мене то був момент найвищого визнання. Такі миті життя надихають на нове творення». На виставці представ-лено сім із дванадцяти образів, зроблених художницею із соломи. Робота над такими творами копітка і довготривала. Ось, приміром, над іконою «Свята родина» вона працювала два роки.

ДВП, простий олівець – і зображення нанесене. Найскладніше – очі, губи, руки, стверджує майстриня. Аби солома була кольоровою, а її відтінки природними, Мирос-лава Бойків занурює матеріал у природні барвники – відвар із цвіту липи, плодів калини, малини, винограду, бузини, коріння.

«Кожна рослина дає абсолютно інший відтінок, а відтак виходить гра тепла і холоду, світлотіней, – говорить Мирослава. – Гобелени – це теж частина мого життя. Вважаю, що робити гобелени, – значить мати смак».

Із сонячної зали йти не хотілося. Її теплі, спокійні роботи манили, наче магнітом.