Євгенія Ступ`як За останні декілька років в Україні здійснено майже 3000 розкрадань різного роду цінностей, які належать до категорії культурної спадщини. Цей бізнес є одним з найприбутковіших у світі, а оскільки в нашій державі немає єдиного реєстру музейних фондів, тобто невідомо, скільки і де знаходиться реальних державних цінностей на мільярди доларів, у музеях немає сигналізації або вона вже давно застаріла, що, по суті, одне і теж, а у держави немає грошей на збереження і охорону культурної спадщини, то маємо те, що маємо. За роки незалежності в Україні викрали картину Караваджо «Взяття Христа під варту», полотно Іллі Рєпіна «Український пейзаж», шаблю Богдана Хмельницького, подаровану йому польським королем, прижиттєве видання книги Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер», роботи Марії Примаченко і Тетяни Яблонської. А маленькі сільські і районні музеї грабують майже щодня. Не обійшлося без втрати цінного експонату й у Івано-Франківському краєзнавчому музеї — у травні цього року звідти зникла бронзова статуетка 12 століття у вигляді знаку зодіака «Водолій».
Проте, тема цього матеріалу набагато приємніша, мова йде не про викрадення, а про повернення після втрати цінностей в музей. Мова йде про експозицію декоративно-ужиткового мистецтва, яка налічує 223 предмети. Приміщення музею і межі України вона покинула у далекому квітні 1991 року, в часи ще Радянської України, а повертається сюди аж через 17 років. Тоді, у 91, згідно з угодою, яка була підписана між Івано-Франківською областю та румунською стороною, предмети було передано сусідам на виставкову програму. Передати то передали, а забрати назад чи то забули, чи то вирішили, що вона Франківську не потрібна. В політичній ситуації на початку 90?х років, як і тепер, мало кого цікавила доля музейних експонатів. В такому незацікавленні минуло 10 років, і от тут уже варто було виявляти занепокоєння, тому що згідно з румунським законодавством, виставка будь-якого музею світу, яка знаходиться в цій державі більше 10 років, є автоматично власністю держави і передається у її фонди.
Зі створенням головного управління туризму і культури, на початку нового століття, за словами Володимира Федорака, начальника управління культури облдержадміністрації, була й створена програма культури Івано-франківщини «Концепція національно-духовного відродження». Одним з основних моментів уваги якої були культурні цінності, збереження їх, презентація, повернення з закордону. Восени 2005 року, в рамках двосторонніх контактів, представники музею Сата-Маре Румунія, в якому й перебувала ця виставка, підписали угоду з обласним краєзнавчим музеєм, і один з моментів переговорів було повернення цієї виставки.
Проте поверненню виставки знову ж таки завадила дипломатична ситуація — конфлікт навколо острова Зміїний. Аж у травні цього року консультації врешті завершилися успіхом для української сторони — домовилися забрати виставку у серпні. Проте через літній паводок цього знову не вдалося зробити. І знову довелося продовжити переговори з румунською стороною.
Нарешті 10 жовтня представники румунського музею привезли на україно-румунський кордон усю експозицію. Поки що вона знаходиться на кордоні і проходить процедуру розмитнення.
Яка матеріальна цінність цієї експозиції, поки що не знає ніхто. Коли вона передавалася в румунський музей, то навіть не мала грошової оцінки. Зараз же експерти повинні встановити її матеріальну вартість. Головне, що виставка після 17?ти річної мандрівки Румунією все ж таки повертається до Івано-Франківська. Винних у такій довгій подорожі шукати ніде, тобто карати також нікого, та й цим у краєзнавчому музеї зараз не надто й переймаються, радіють, що врешті вдалося повернути експонати у музей. Вельми вдячні румунській стороні, котра добре доглядала за експонатами усі ці роки, і найголовніше, що все ж таки погодилася їх повернути.
Чи єдина це «блудна» експозиція івано-франківських музеїв? Володимир Федорак запевнив, що так, це єдина виставка, про яку їм відомо. А от кількість втрачених предметів з музеїв області поки що взагалі не встановлена, якраз зараз триває перевірка працівниками відділу охорони культурної спадщини усіх експонатів.
