Колеги по цеху називають її чи не найкращим інтерв’юером України. Інші наголошують, що вона цікава своєю епатажністю. Багато її просто не терплять. Та все ж чимало українських жінок і навіть чоловіків недільними вечорами вмощуються біля своїх телеекранів подивитися «Світське життя». При цьому щоразу смакують новим образом ведучої, підраховують хто, скільки, на що витрачає грошей.
Кілька днів тому «Світське життя» та Катя Осадча приїхали до Івано-Франківська. Поки місцеві пані та панянки тусувалися у модних капелюшках, чоловіки, ніяковіючи, відповідали на відчутно поблажливі питаннячка ведучої свята. А в «Репортера» були запитання до самої Катерини.
– Катю, Івано-Франківськ уже сьоме місто у вашому турне з нагоди п’ятилітнього ювілею програми. Чому саме в ресторані «Фран-ко»?
– Цей заклад обрала команда нашої програми. Саме в цьому ресторані я була на відкритті минулого року. Мені сподобалося.
– Кар’єра манекенниці і телевізія йдуть поруч чи врозтіч?
– У 18 років я повернулася з-за кордону і тому моя кар’єра манекенниці закінчилася. А нині працюю на телебаченні. Наша програма – успішний проект усієї команди, і про мою особисту самореалізацію тут не йдеться. Протягом п’яти років ми робимо продукт, який на загал має кілька завдань – відкрити завісу, зірвати маски з політиків, проштовхнути українське світське життя таким чином і для того, щоб воно, власне, стало світським.
– Скільки маєте капелюшків, суконь і взагалі чи великим є ваш гардероб?
– Лише мала частина речей осідає у моїй колекції. Левова частка залишається у дизайнерів. Загалом за п’ять років я одягла 736 капелюшків. Для туру ми зібрали колекцію із 30 найепатажніших головних уборів, з якими пов’язані цікаві події, й тепер вони мандрують всією Україною.
– Ваші некомфортні запитання інколи доводять зірок мало не до сказу. Таке відчуття, що ведуча «Світського життя» взагалі не має спину. Ви і в житті така сама?
– Насправді є дві різних Каті Осадчі. У кадрі – це особа в капелюшках і на підборах, дуже розкута та органічна. У повсякденні – трохи інша. Це видно й за одягом. Зазвичай ношу чорні та сірі речі, маю багато джинсів, бо цей одяг без довгих роздумів точно можна поєднати із будь-яким іншим. Не люблю купувати одяг і ходити по магазинах. У мене немає залежності від речей чи якихось брендів. Мені зручно ходити у взутті на низькому підборі, бо маю 42 розмір ноги.
– У вас є сукня, яка особливо запам’яталася чи має за собою цікаву історію?
– У мене все красиве, екстравагантне та має власну історію. Виділити щось особливе, насправді, важко. Хоча, колись я працювала манекенницею у Азеддіна Алайї. У 2000 році там на мене шили колекцію. Ми настільки потоваришували із цим дизайнером, що згодом, у 2002 році, він пошив для мене весільну сукню.
– То як ваше сімейне життя? Як чоловік ставиться до ваших шанувальників?
– Зі своїм чоловіком я розлучилася п’ять років тому. Що він зараз думає про мою зайнятість, не здогадуюсь. Та знаю, що загалом пишається мною. Маємо з ним спільну дитину, тому будь-які питання стосовно сина вирішуємо тільки разом. Щодо особистого життя сьогодні, то зараз в мене є молодий чоловік, з яким зустрічаюся вже близько півроку.
– У вас, напевно, колекція ворогів і дуже небагато друзів…
– Друзів багато бути не може. Щодо моїх ворогів, то я про них не знаю. Особисто я ні до кого не налаштована вороже.
– Тоді чи є для вас табу в запитаннях, якась умовна ґречність? Невже у вас досі приязні стосунки з Іриною Білик після того, як вона кинула на підлогу ваш мікрофон?
– Головне – привід. Я журналіст, а інший бік – зірка. Будь-яка людина має право на будь-яку реакцію. Чим цікавіша реакція, тим краще шоу. Ось і все. Іра просто не змогла гідно вийти із ситуації. Я люблю те, чим займаюся. Тішуся, що за п’ять років проект став дуже популярним. А поза роботою головне – це мій восьмирічний син, його виховання. Загалом я – щаслива людина.
– Син часто критикує маму?
– Він може сказати – який дивний капелюшок! Або зауважити, що йому подобається те чи інше вбрання. Але ж він не є постійним глядачем програми, бо вона виходить пізно ввечері, коли він уже спить.
– Де побували за останні кілька місяців, що бачили?
– Була в Лондоні на прем’єрі стрічки Леонардо Ді Капріо. Я робила з ним інтерв’ю, ми спіл-кувалася про те, за що він любить чи не любить футбол, про його бабусю з російським корінням, про чемпіонат світу в Південній Африці.
У Нью-Йорку вночі під час так званого суцільного шопінгу я спіл-кувалася з відомим канадським співаком Брайаном Адамсом, і він розповідав, як купує собі одяг. Ще ми були на прем’єрі стрічки «Секс і місто», говорили з усіма акторами.
Щойно повернулися з Лондона, де були на «Тижні моди». Та й узагалі щонеділі показуємо три, а то й більше подій з різних куточ-ків світу. У нас доволі насичений темп життя. Ще позавчора я була в Лондоні, вчора – у Львові, сьогодні – у Франківську, а післязавтра буду в Мілані. Далі – Париж, там стартує тиждень моди.
– Ваші слабкості, залежності, недоліки…
– Свою сутулість я виправляла, коли записалася в учасниці проекту «Танці з зірками». А залежність у мене одна – робота.
