Хвора душа таланту

Науковці, які вивчають рецептори мозку, з`ясували, що нервова система здорових людей, схильних до творчості, частково схожа до системи хворих на шизофренію. Доведено, що при психічних розладах з`являється нестримний потяг до самовираження. Дослідження цього феномену надало виключної ролі арттерапії – лікуванню мистецтвом. Її основою є те, що пацієнтам пропонуються різноманітні заняття образотворчого та художньо-прикладного характеру (малюнок, графіка, мозаїка, скульптура, дизайн тощо).

Малюнок лікує

Практика арттерапії в Україні є мало розвинутою. Вона не входить у стандартну програму лікування. Натомість, особливої популярності арттерапія набула в Польщі, а у Швейцарії взагалі вважається одним із класичних способів лікування у клініках для душевнохворих.

Рятують мистецтвом і на Прикарпатті. Так, у Івано-Франківській обласній психоневрологічній лікарні №3 арттерапію успішно використовують з 2003 року – і психологи, і музикотерапевти, і в лікуванні, і в діагностиці.

Крім того, є організація, що займається розвитком та підтрим­кою творчості душевнохворих. Йдеться про благодійний фонд «Меценат», який існує з 2006 року, та його керівника Романа Шевціва. Він є не лише лікарем-психіатром в обласній психіатричній клінічній лікарні №1, а й засновником худож­ньої студії «Інша територія».

За словами пана Романа основною метою студії арттерапії «Інша територія» є лікування через образотворче мистецтво. Як лікар-психіатр, він упевнений, що ця методика допомагає спрямувати таку, наприклад, важку хворобу, як шизофренія, в позитивний стан, вивести пацієнта із хворобливої депресії.

Здавалося б, звичайний процес малювання дає пацієнтам потяг до життя. При цьому народжуються неординарні художні роботи, адже намальовані вони від душі, без найменшого комерційного інтересу. Також Роман Шевців зауважує такий феномен: людина до хвороби може не мати найменших здібностей до малювання, а після захворювання шизофренією починає творити художні шедеври.

Завдяки зусиллям Шевціва неодноразово проводилися виставки цих нестандартних художніх робіт у Івано-Франківську та Києві.

Як діти…

На жаль, «Репортеру» так і не вдалося потрапити на урок арттерапії для душевнохворих, оскільки нині художня студія «Інша територія» існує майже віртуально. Тому що необхідне приміщення для занять, якого зараз немає. В минулому були такі ж незручності, тому Роману Шевціву щоразу доводилось домовлятись про приміщення прямо на території лікарні. Також для творчого процесу потрібне професійне спрямування і, звісно, художній керівник, який міг би давати майстер-класи. Протягом двох років таким керівником був відомий в Івано-Франківську художник Микола Панаков.

«Душевнохворі – як діти, але з оголеними нервами, – каже пан Микола. – І підхід до них треба обирати дуже особливий, поєднуючи при цьому елементи гри та постійного оптимістичного налаштування. А взагалі, я вважаю, що на 90% причини психічних розладів мають суто соціальне підґрунтя і лише на 10% – генетичне. Співпраця зі студією тимчасово припинилась через постійні проблеми із спеціальним приміщенням, хоча б частковим фінансуванням проекту, оскільки для творчого процесу потрібні, принаймні, найзвичайнісінькі матеріали».

Основною причиною спаду в функціонуванні та розвитку студії є абсолютна байдужість оточуючих до співпраці. Тенденція така – якщо не видно комерційної перспективи проекту, то його втілення не має сенсу.

До речі, Роман Шевців намагався водити своїх пацієнтів у звичайні художні гуртки, але знову невдача – там відмовляються від «особливих» учнів. Не хочуть зайвої тяганини і відповідальності. Проте, Шевців не опускає рук та вже тепер готується втілити один зі своїх давніх задумів – розмалювати лікарню, залучивши художників і талановитих пацієнтів. Усі охочі можуть приєднатися.

До теми

Першим почав колекціонувати роботи душевнохворих Жан Дюбюффе, французький художник, скульптор і мистецт­вознавець ХХ століття. Він був переконаний, що саме цих людей можна вважати істинними художниками, високо цінував їхню безпосередність у підході до творчості. Неординарна колекція Дюбюффе відома у світі під назвою «Ар Брют» (франц. Art brut – грубе, сире мистецтво).