Світлана Ведмеденко Фотовиставками у художньому музеї важко когось здивувати. Проте 27 липня у рамках відзначення 1020?ліття Хрещення Русі виставлялися доволі таки незвичні за своєю тематикою світлини, які зібрали в невеликому приміщенні чимало церковних та політичних діячів краю, а також тих, кому небайдуже мистецтво в усіх його проявах.
За словами автора виставки, журналіста Романа Івасіва, частина презентованих світлин уже друкувалася в ЗМІ і виставлялася в інтернет-виданнях. Виставкові фотокадри були відібрані з репортажів за останні п’ятнадцять років. Ясна річ, здебільшого це представники українського духовенства, проте є й відомі художники, філософи, культурологи, археологи, а також іноземні служителі культу (портрети трьох папських нунціїв).
При відборі фотографій, як зазначає сам автор, ним керувало бажання передати здатність до співчуття та медитативне самозаглиблення, властиві в тій чи іншій мірі всім духовним особам. У світлинах спостерігається також бажання відбити багатогранний внутрішній світ людини під час духовних практик. Скажімо, архієпископ Любомир Гузар зображений в момент відправлення богослужіння. Художник Володимир Чернявський зазнимкований на похоронах у близького приятеля, одного з найвідоміших психіатрів України Василя Ланового. Тобто часто фіксується стан людини в межових ситуаціях, коли почуття сягають свого апогею, здоровий глузд і чіткий розрахунок покидають людину і вона повністю віддається велінням серця. Спроба зобразити людину в межових станах — чи не основна мета автора.
Молитовна атмосфера, медитативна задума, строга аскеза, близька до самозречення, духовне умиротворення, втіха від того, що служиш людям і сповнюєш їхні серця спокоєм і благодаттю — це лише деякі з мотивів фотовиставки.
