Роман Фабрика Коли ми згадуємо наш Дністер, а цю велику річку України ще називають Дністро, Ністру, то в уяві виринає спочатку маленький струмочок у Бескидських Карпатах на Львівщині. Саме там, на висоті 760?м над рівнем моря бере свій початок ця водна артерія. Її довжина понад 1360?км. Науковці, які в різні роки досліджували території, якими несе свої води річка до Чорного моря, відзначали незначну водність Дністра, але завжди наголошували, що ця річка є визначним ландшафтним кордоном, пристосованим до крупних геотектонічних структур Європейського континенту.Приблизно таким був початок розмови з молодим науковцем, кандидатом геологічних наук Денисом Зоріним. Кілька років він присвятив дослідженням Дністра, Дністровського каньйону. Цьогорічного літа п. Денис захистив дисертацію і видав еколого-туристичний нарис «Дністровський каньйон».
—?п. Денисе, чому Вас зацікавив каньйон?
—?На Ваше запитання можна відповісти коротко і обширно. Спробую щось середнє. По-перше, я народився в сім’ї, в родині геологів. Мій дідусь — професор, відомий науковець Олег Максимович Адаменко. Він — доктор геолого-мінералогічних наук. Його син, мій дядько, Станіслав Олегович Адаменко також геолог, доктор технічних наук. І називаю їх імена не для того, щоб похизуватися своїми родичами-науковцями, а для того, щоб глибшою була моя відповідь на Ваше запитання, стосовно каньйону. Мене з раннього дитинства, зі шкільних років брали з собою у мандрівки, в експедиції, в гори… Дністер, і не тільки ця річка були мені близькі і бажані. Ще навчаючись в нашому національному університеті нафти і газу, а згодом, коли був аспірантом, неодноразово зі своїм науковим керівником професором Олегом Адаменком доводилось обстежувати долину Дністра від Опільських висот до Галича, а потім від села Нижнева вниз за течією в межах Дністровського каньйону. То ж коли обирав тему для наукової роботи, то вона отримала назву «Еколого-геохімічна оцінка Дністровського каньйону як регіонального коридору національної екологічної мережі України».
—?Будь ласка, коротко охарактеризуйте Дністровський каньйон.
—?Дністер у межах Подільської височини між Тернопільською, Івано-Франківською та Чернівецькою областями протікає у мальовничому каньйоні з унікальними ландшафтами. У глибокій вузькій долині довжиною 250?км збереглись численні геологічні пам’ятки силуру, девону, юри, крейди, неогену і антропогену зі всесвітньо відомими розрізами і відслоненнями. На крутих схилах Дністра часто зустрічаються гідрологічні феномени: водоспади, травертинові скелі, карстові печери… А ще мальовничі заплавні озера, руслові острови, унікальна рослинність, багатий тваринний світ. Власне, усе це й приваблює туристів, краєзнавців, екологів, геологів, ботаніків.
—?Напевно, Вам довелося під час підготовки наукової праці пройти, проїхати, проплисти на човнах не одну сотню кілометрів. Чи не так?
—?Звісно. Каньйон великий. Мої наукові, пошукові мандри простяглися від Галича до Хотина, що на Буковині. Було необхідне наукове обґрунтування та екологічна оцінка сучасного стану довкілля каньйону. Було відібрано 136 проб ґрунтів, 44 проби поверхневих вод, а також чимало проб атмосферного повітря, опадів, різнотравно-лучної рослинності. Хочу зазначити, що методика екологічних досліджень включала екологічний аудит, комп’ютерно?картографічне моделювання і як результат були запропоновані заходи покращення екологічної ситуації. В процесі наукових досліджень довелося зайнятися дешифруванням космічних фотознімків. В результаті вдалося виявити кілька паралельних річкових долин, які існували до формування нинішньої долини Дністра. Цікаво, що в процесі роботи над дисертацією зробив до тисячі світлин, відзняв 10 відеогодин.
—?п. Денисе, тепер Ви працюєте в університеті, читаєте лекції майбутнім екологам, геологам. Чи розповідаєте їм про свою наукову працю, про її наукову новизну?
—?Звичайно, бо хочу, щоб студенти знали більше, щоб, спираючись уже на отримані результати, використовували їх у майбутньому у своїй практичній науковій роботі. Адже для Дністровського каньйону вперше створена постійно діюча багатокомпонентна модель, яка є відкритою для додаткової інформації з режимних і моніторингових спостережень та її використання на інших територіях. Вперше для каньйону виконане геоекологічне районування з виділенням трьох зон і 24 смуг з ранжування їх на стани. Для кожної смуги запропоновані конкретні заходи стосовно екологічного стану. Правду кажучи, геологічне середовище і геоморфосфера в районі Дністровського каньйону ще мають «запас міцності» по відношенню до небезпечних екологічних процесів, але їх постійне зростання повинно нас турбувати.
