Друга книга критики Івана Андрусяка під назвою «Латання німбів» була презентована в понеділок у читальній залі Прикарпатського університету. «Чудовий поет і критик, який уважно відслідковує літературний процес», — так кажуть про Андрусяка його друзі з літгурту «Нова дегенерація» Степан Процюк та Іван Ципердюк. Їх підтримує літературний критик Євген Баран.
«Мені в літпроцесі подобається все, за винятком самого процесу», — говорить Іван Андрусяк. — Пишу враженнєві речі. І хочеться говорити не тільки про погане, а й про добре».
Утім, як виявилось, доброго Андрусяка можна й розсердити. Найдужче його дратує безграмотність і непрофесійність тієї сучасної літератури, яку пишуть для дітей. «Ми, дорослі, якось собі раду дамо. Принаймні, зажбуримо книгу в куток — ото й усе. А з дітьми як?», — запитує він. До речі, серед сучасних дитячих письменників Андрусяк рекомендує читати Всеволода Нестайка, Лесю Воронину, Марину Павленко та Степана Процюка.
На запитання, наскільки важко утримуватися від компліментарності щодо тих авторів чи текстів, які йому до вподоби, Андрусяк відповів однозначно: «Я не є критиком, бо дивлюся на все як учасник літпроцесу».
