Останнім часом відчутно почастішали повідомлення про замінування вокзалів, лікарень, адміністративних будівель, пише “Репортер“.
Це відбувається не лише в Івано-Франківську, а й у багатьох містах України. Кому це потрібно і чи є шанс зловити «жартівників»?
Хулігани й сепаратисти
З початку цього року поліція Прикарпаття отримала 20 повідомлень про замінування. Усі вони були неправдиві. 14 разів це були телефонні дзвінки, шість разів писали електронною поштою.
Наприклад, у п’ятницю, 1 листопада, «замінували» катедральний собор і обласну лікарню. Повідомлення прийшло на електронну скриньку Головного управління Нацполіції в області. До храму і в лікарню поїхали вибухотехніки, кінологи й рятувальники ДСНС. Людей евакуювали, вибухівки не знайшли.
За тиждень до того на електронну пошту поліції надійшло схоже повідомлення – про те, що вибухівку розмістили на території тієї ж обласної лікарні плюс Івано-Франківська ОДА. Далі було те саме – евакуація, небезпечних предметів нема.
Влітку, 13 червня, відігнали людей від фонтану на Вічевому майдані через телефонний дзвінок про його замінування, який надійшов на лінію 102. Але тоді аноніма знайшли – це був 27-річний мешканець Тисменицького району. А недавно, у неділю, 10 листопада, анонім повідомив про замінування торгового центру «Водолій» у Коломиї. Псевдомінера взяли вже наступного дня, ним виявився 36-річний коломиянин.
«У поле зору правоохоронців він ніколи не потрапляв, навіть за дрібні злочини, – говорить Остап Білейчук, начальник коломийського відділу поліції. – Йому загрожує від двох до шести років ув’язнення. Він пояснює, що отримав від когось інформацію про те, що будівлю замінують. Проводиться досудове розслідування».
Також у Франківську «мінували» аеропорт, вокзал, будинки в центрі, в області – адмінбудівлі. А минулого тижня з’явилася інформація про 100 “замінованих будівель” у день. За цей рік уже по шести випадках завершили досудове розслідування, обвинувальні акти направили до суду.
Заправки живуть в тіні. На Прикарпатті досі процвітає нелегальний бізнес пального
«Про замінування повідомляють з різних причин, – каже речниця Нацполіції в Івано-Франківській області Христина Максимчак. – Буває, телефонують у стані алкогольного сп’яніння або просто з хуліганських мотивів. Також мотивом можуть бути особисті конфлікти мешканців з магазинами чи торговими центрами».
За словами речниці поліції, псевдомінерів, які пишуть на електронну пошту, знайти важче, ніж тих, що телефонують, але теж можливо. Звичайно, все ускладнюється, коли «жартівники» – з так званих ДНР чи ЛНР.
«Часто повідомлення надходять з непідконтрольних територій, тому винуватців дуже важко знайти. Звідти переважно пишуть на електронну пошту. Така проблема по всій Україні», – говорить Христина Максимчак.
Але є шанс на правду
Коли до поліції надходить повідомлення про те, що десь є вибухівка, згідно з інструкціями, створюється слідчо-оперативна група, яка виїжджає на місце події, кажуть в обласному управлінні поліції. До неї входять слідчий, працівник оперативного підрозділу, інспектор-криміналіст, кінолог зі службовим собакою з пошуку вибухівки та один чи ціла група спеціалістів-вибухотехніків.
Якщо є повідомлення про одночасне «замінування» двох об’єктів, ситуація ускладнюється, адже потрібно удвічі більше людей.
Людей із нібито замінованих споруд евакуюють. На відкритій місцевості – не ближче, ніж за 100 м, у будівлі – не менше, ніж на 50 м, або на максимально можливу відстань. Територію оточують і виставляють охорону.
«Ми розуміємо, що, скоріш за все, ці повідомлення неправдиві, – пояснює Христина Максимчак. – Але є шанс, що воно може бути правдою, тому мусимо виїжджати з нарядом і всіх евакуювати. З лікарні намагаємося вивести людей, допомагаємо вийти тим, хто не може».
Потім слідчий разом з кінологами й вибухотехніками обстежує місце події, далі вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо повідомлення було анонімне, його документують і складають відповідний протокол. Далі призначають експертизи, щоб знайти, хто телефонував чи писав про мінування. Якщо це не допомогло, слідчий поліцейський звертається до слідчого судді із проханням надати тимчасовий доступ до інформації мобільних операторів та інтернет-провайдерів.
Від двох до шести
Згідно з частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу, або інших дій, які загрожують життю людей, передбачене позбавлення волі – від двох до шести років. Якщо це спричинило тяжкі наслідки або якщо це зробили повторно, покарання збільшується – від чотирьох до восьми.
Журналіст спробував обманути покупців на OLX. Не повірите, як це просто
А тим часом, через постійні фальшиві «мінування», можна стати надто безпечними і пропустити справжню загрозу. У поліції нагадують, якщо ви побачили якийсь підозрілий предмет – загалом те, що є незвичним, з антенами або проводами – треба припинити поруч з ним будь-яку роботу. Потім – повідомити оточуючим про можливу небезпеку, відвести на принаймні 100 м інших людей. І, звісно, одразу телефонувати на 101 чи 102.
