Крафтове Прикарпаття

«Міх чаю». На Прикарпатті виготовляють напій, який пахне природою (ФОТО, ВІДЕО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Девять років тому подружжя Бартків з Прикарпаття заснували сімейне виробництво під брендом «Міх чаю». Починали двоє, основний збуток був на нічному базарі у Кутах. На початках робили 50 упаковок чаю за тиждень. Нині у них з десяток найманих працівників, виготовляють по 500 штук готової продукції щодня, а їхніми карпатськими чаями смакують в Японії, Австралії, Європі, США та Канаді, пише Репортер.

Міх чаю, Бартків, Прикарпаття, Крафтове Прикарпаття

Дбайливі руки

Мініпідприємство зосередилось у Галичі. У невеликій будівлі справжній вулик, бо потрапили якраз у розпал робочого процесу. І пахне тут, якось по-літньому – травами, квітами та щойно висушеним сіном.

Оксана Бартків проводить коротку екскурсію. Веде в апаратну. Тут кремезний чоловік, схожий на Данила Галицького, сидить за якимсь апаратом й дерев’яним сувенірним мечем помішує подрібнені трави, аби рівномірно потрапляли в той апарат, який фасує їх у фільтр-пакети. Тут таких апаратів кілька. Кожен працює з іншим видом чаю.

Міх чаю, Бартків, Прикарпаття, Крафтове Прикарпаття

Звідси напівфабрикат у вигляді пакетиків переходить у дбайливі жіночі руки пані Олі. Вона рахує та складає їх у паперові пакети. Від неї все наскладене йде у фасувально-пакувальний відділ, де ще дві жінки перетворюють його у готовий продукт.

От, зараз складають набір «Чайні дари Карпат». Тут та-а-ка швидкість рук, що й автоматів не треба! Далі готові набори несуть на запайку – це вже кінцевий етап.

Вдень одна фасувальниця може наскладати 500 штук фільтр-пакетів, – говорить Оксана Бартків. – Але все залежить від того, скільки дадуть готового з апаратної та чи маємо замовлення. У нас вони нерегулярні. Є замовленні на фільтр – робимо фільтр. Є замовлення на набори – робимо їх. Нема замовлень – наробляємо наперед те, що може стояти. У нас на всю продукцію термін – два роки. Але, наприклад, ягідні чаї ми не нароблюємо вперед. Ягоди фасуємо, як кажуть, – лише з-під ножа.

Герасівки до вишиванки й до чаю

Побачили як робиться чай, то тепер можна куштувати. Оксана пропонує трав’яний, ферментований чи ягідний. Обираємо останній, а поки він запарюється, Оксана розказує, як усе починалось.

Мої батьки багато років займалися сувенірним бізнесом й ми з чоловіком їм допомагали, – розповідає вона. – І в тій сувенірній справі помітили, що для людей чай – більше як подарунок, ніж як напій. Перше, що спало на думку, що треба зробити продукт, який не соромно комусь привезти. Який буде передавати той дух гір і своїм зовнішнім виглядом показувати, що тут живуть талановиті люди. Я родом із Косова і виросла при тому баченні краси. І ми вирішили, що треба це якось перенести в нашу сферу.

Міх чаю, Бартків, Прикарпаття, Крафтове Прикарпаття

Придумали красиве крафтове упакування. Його прикрашала тоненька кольорова стрічка, виткана косівськими майстринями на верстаті. Оксана, пояснює, що на Косівщині такі тонкі стрічки називають – герасівки, а ширші – крайки. Ними підперізували вишивані сорочки. Тому свій перший чай назвали – «Вишиванка». Це був розсипний трав’яний чай, який досі на сувенірних ринках продавали у кульках.

Міх чаю, Бартків, Прикарпаття, Крафтове Прикарпаття

Розповідає, що ті перші чаї та упаковування робили у себе на балконі. Самі з чоловіком і трави збирали. Акуратно різали та сушили під стріхою. Вирощували у мами на городі чорнобривці та мелісу. Згодом до роботи залучили надомниць – жінки вдома фасували й складали чай і потім їм передавали готове.

Вісім років поспіль ми щосуботи торгували на нічному базарі у Кутах, – згадує Оксана. – Там у нас завжди була найбільша реалізація. Такого щоденного продажу ми не мали. Люди писались у список, аби ми їм на другу суботу зробили чай. За тиждень могли робити 50 штук готового продукту, а тепер на кожну суботу можемо мати по 500 штук різної продукції, а її 30 видів.

Міх чи мікс чаю

Той розсипний чай «Вишиванка» дуже добре розходився, але Бартківи вирішили, що треба удосконалюватись. З чотири роки тому почали робити чай у фільтр-пакетах, адже сучасній людині не дуже зручно, коли у чашці плаває багато трави. Знайшли обладнання, навчилися й почали робити. Оксана зізнається, що спершу було боязко починати щось нове.

Міх чаю, Бартків, Прикарпаття, Крафтове Прикарпаття

Сказала чоловікові, що ми собі таку конкуренцію зробимо, що у нас перестануть купувати «Вишиванку», але воно десь так трішки й вийшло, – усміхається Оксана. – Коли люди розвиваються у бізнесі, коли пробують нове, можуть самі собі стати конкурентами. На ринку є конкуренція, і ми раді, бо це стимулює та підганяє. Але ми дивимося самі на себе, на свій продукт. Кожен новий продукт хотіли придумати кращим, ніж наш попередній, а не як у конкурентів.

Наступні новації – придумали як дробити ягоди у фільтр-пакети, й так у них з’явився чай «Ягідна вітамінка». Тут – червона й чорна горобина, глід, шипшина, яблуко й листя обліпихи. Той чай у горнятку якраз починає пускає колір. Дуже смачний, як у бабусі.

До речі, спершу свої чаї Бартківи хотіли назвати «Чай бабці Олі». Бабуся Оксаниного чоловіка на городі вирощувала багато трав, збирала й сушила під дахом, аби потім пригощати дітей та онуків смачним чаєм.

Міх чаю, Бартків, Прикарпаття, Крафтове Прикарпаття

Але ми обдумали з усіх боків, що нам треба щось брендовіше, – усміхається Оксана. – Назва «Міх чаю» з’явилась одразу ж. Міх – то мішок, то не мікс. Хоча більшість, може 90%, читають це – як мікс. Але ми не ображаємося. Це нам також підходить.

Смаки у родині, до речі, різні. Наприклад, «Ягідну вітамінку» полюбляє Оксанин чоловік – Богдан. Вона ж любить чорний ферментований, а діти – тільки трав’яний.

У нас є такий набір із цих трьох видів – трав’яний, ягідний і ферментований. Він йде як дегустаційний, – розказує Оксана. – Тобто, хочеш не хочеш, а як тобі хтось подарував цей набір, то ти попробуєш усі три види. І можеш ознайомитися з тим, що ти, може б, ніколи не купив, але однозначно попробуєш та відкриєш для себе щось нове.

Читайте також: Сир у чані й дегустація на горищі. Верховина збирає гурманів (ФОТО, ВІДЕО)

Найходовіший чай – трав’яний, адже, каже, він людям більш зрозумілий. А ще вже понад шість років займаються ферментованим чаєм. За словами Оксани, привчили до нього і покупців, тож тепер він теж має добрий попит.

Він дуже схожий на чорний чай – такий же колір, смак та запах, але наш не має кофеїну, – пояснює Оксана Бартків. – Він підходить і для дітей, і для старших людей, для вагітних. Він з трави Іван-чай.

Міх чаю, Бартків, Прикарпаття, Крафтове Прикарпаття

Оксана наголошує, що до своїх чаїв вони не додають жодних ароматизаторів чи фарбників. І людина має бути готова пити такий чай.

Бо коли людина читає на упаковці, що чай з полуниці чи малини, то вона очікує, що то, як у бабусі – відкрили банку варення розмішали з водою і випили. З чаями так не проходить, – пояснює Оксана. – Адже листя не пахне, як плоди й не має такого смаку, як плоди. Тут легкий смак, запах та відчуття. У природі нічого різко не пахне. Природа пахне ніжно, і так пахне наш чай.

Карта здобутків

Сировина для виробництва чаю до Бартківих надходить із Закарпаття, Волині, Львівщини й, звісно, з Прикарпаття. Чай екологічно чистий, адже двічі на рік сировину віддають на перевірку у Держстандартметрологію.

Заготівельників багато й вони різні – від тих, хто заготовляє тонами, й до тих, хто ровером сюди у мішку привозить, – говорить Оксана. – Ми хоч і маленьке підприємство, але дуже тішимося, що у нас виробництво повного циклу. Тобто, якщо до нас приїхала трава, то від нас вона поїде готовим продуктом на полиці магазинів. Як результат – це податки від нас, податки від магазину і задоволений клієнт, який п’є український продукт у себе на кухні.

Міх чаю, Бартків, Прикарпаття, Крафтове Прикарпаття

Продукція «Міх чаю» має своїх клієнтів по всьому світу. В кабінеті Оксани на видному місці висить мапа світу. Вона називає її – «Карта наших здобутків».

Тут відзначені всі країни, куди їздить наш чай – Австралія, США, Канада, звісно, – Європа, Японія, – хвалиться Бартків. – Остання – це, напевно, найбільша моя гордість. Коли я побачила замовлення з Токіо і це було не слов’янське прізвище, а японське – аж руки тряслися. Замовлення поїхало туди, всі задоволені й щасливі. І ми також.

Менше ніж рік тому свої чаї Бартківи почали продавати на американському сайті для крафтових виробників – Etsy. Туди хотіли завжди, але тільки зараз це стало можливо. Хоч продажі, кажуть, там мінімальні, але люди з усього світу можуть їх там знайти.

Читайте: За узорами прабабусь. Як косівська «Ґушка» відновлює традицію ліжникарства (ФОТО)

Так само і з eBay – може, пів відсотка продажів, але важливий сам факт, що твій чай кудись поїхав у світ, – вважає Оксана. – Іноземні клієнти діляться відгуками, дякують. Відписують, що щасливі, адже підтримали українців, український бізнес і що дійсно спробували натуральний продукт.

«Стефанія», «Бандера» і «Brave like UA»

Аби залишатися на ринку в цей час, у продукції «Міх чаю» з’явилась нова лінійка –  «Карпатська аптека». Це 11 видів лікувально-профілактичного чаю, який Бартківи почали пропонувати в аптеки. Вивчили кожен складник, чітко підібрали кожну травинку за її властивостями.

Наприклад, «Чай від кашлю» – тут лише два складники – ісландський мох і чебрець, – пояснює Оксана. – Одразу попереджаємо, що гірке. Так і пишемо на етикетці. Але якщо людина хоче лікуватися у природній спосіб, без крутих підсолоджувачів у баночках з сиропом, то можна потерпіти. На фронт цього чаю дуже багато відправляємо.

Міх чаю, Бартків, Прикарпаття, Крафтове Прикарпаття

А ще «Міх чаю» офіційно готові до магазинних полиць, не тільки сувенірних. Недавно у них з’явився офіційний штрих-код. А ще нова серія з трьох видів чаю – «Стефанія», «Бандера» і «Brave like UA». Бартківи працювали над ними з літа, бо давно хотіли змінити подачу.

Читайте також: Глина й родина. Бренд «Покутська кераміка» з Городенки знають у Європі (ФОТО)

Хотіли відійти від туризму, від сувенірної подачі, аби продукт дійсно був магазинний, – каже Оксана. – Бо десь я злилася, що асоціюють: «А, то лише Яремче, то не магазинне». Мені б дуже хотілося, аби на вітрині, наприклад, у WineTime, який носить себе, як преміальний, аби у них був наш гарний чай, а не закордонний. Десь злить, коли ти українець і український виробник, а як трошечки кращий магазин, то там польські товари. Мені б хотілося, аби у нас були магазини з достойними українськими продуктами.

Авторка: Світлана Лелик

Фото: Юрій Паливода

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.