Перед Другою світовою війною у Станиславові мешкав лікар Тадеуш Ольшанський. Він мав цікаву біографію, тричі воював та був офіцером резерву. За тодішніми законами колишні військові мали право зберігати вдома особисту зброю. Пан Тадеуш теж тримав у зачиненій шухляді свого письмового стола маузер і кольт. У ті часи лікарі відносились до заможних верств населення, і тому наш герой міг собі дозволити проживати у центрі. Він винаймав квартиру у новозбудованій кам’яниці по вулиці Камінського, 12а (тепер Франка, 12).
Коли настав той «золотий вересень», і до Станиславова прийшли совіти, лікар тверезо розсудив, що зброї бажано позбутися. Він дістав старий лікарський саквояж, поклав туди свої пістолети та наган приятеля. Все це було ретельно змазано та загорнуте у ганчір’я. Пізно ввечорі лікар із сином вийшли на подвір’я та закопали саквояж біля паркану гімназії уршулянок (тепер школа №3).
Доля берегла пана Ольшанського. У 1943 році він виїхав на Захід та більше у місто не повертався. Його син, також Тадеуш, написав цікаві спогади про Станиславів. Він припускає, що зброя може й досі лежати там, де заховав її батько.
Фото з колекції Зеновія Жеребецького
Comments are closed.