З чого починалося місто. Літопис Станиславова 1849-1865 років

Пропонуємо пригадати найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1849-1865 роках.

1849 Польська та українська окружні Ради у Станиславові припинили своє існування. 6 квітня українці утворили свою Станиславівську сотню на чолі з поручиком Родакевичем.

1850 Австро-Угорська імперія впорядкувала в Галичині судову систему. Створили крайові, а від 1853 року — окружні та повітові суди.

1851 28 жовтня у місто вперше прибув монарх Франц Йосиф I. Він провів тут цілий день, відвідав староство та оглянув пам’ятник свого діда Франца I.

1855 29 вересня, за новим імператорським указом, міське самоврядування зазнало значних обмежень. Станиславів увійшов до складу Львівського намісництва і належав до першого класу міст з річним прибутком 20 тисяч злотих. Гмінне управління стало складатися із начальника, двох асесорів, секретаря, трьох писарів, будівничого і 20 поліцаїв.

1856 У місті відкрили заклад захисту й виховання дівчат імені архікнягині Софії Фридеріки, в якому сиріт навчали роботі по дому.

1856 Товариство дам доброчинності заснувало фонд архікняжни Гізели «для забезпечення сиріт жіночої статі».

1857 Цього року в окружній лікарні побували 1112 хворих. Оплата за лікування становила 13 золотих ринських. У місті налічується 29 лікарів усіх спеціальностей, зокрема, 5 докторів медицини, 9 хірургів і 13 акушерів.

1857 Фундація імені архікнязя Рудольфа заснувала заклад убогих, який опікувався жебраками.

1858 У Львові вийшла книга «Пам’ятки міста Станиславова». Вона була надрукована польською мовою, автор — уродженець міста, історик вірменського походження Садок Баронч.

1860 У Станиславові відкрилась перша міська ощадна каса — позичковий фонд для промисловців і ремісників.

1861 У місті запрацював паровий млин потужністю 80 кінських сил — один із трьох на всю Східну Галичину.

1862 Магістрат організував урочистості з нагоди 200-річчя заснування Станиславова.

1865 Гімназисти станиславівської польської гімназії Володимир Навроцький та Остап Терлецький — майбутні громадсько-політичні діячі — почали видавати рукописну газету «Зірка», орган таємної «Громади» учнів гімназії.