Історія Люди

Все почалося в Коломиї, або Подвійне життя німецького журналіста Ґруббе

Google+PinterestLinkedInTumblr
У часи Другої світової він конфісковував майно євреїв та наказував зводити гетто. А після 1945-го затято писав як журналіст про пригнічення людей. До відповідальності Клауса Фолькмана – він же Петер Ґруббе – не притягли.

Свою першу уніформу з нарукавником зі свастикою Клаус Фолькманн (Claus Volkmann) надягнув у 17 років. Як і більшість ровесників, він приєднався до гітлерюгенду, а у 19 вступив до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП). Хлопець був честолюбним, вивчав юриспруденцію в університетах Тюбінгена, Мюнхена та Берліна, пише DW.

У ці ж часи східніше, у Коломиї (тоді – Польща, нині – Україна), жила єврейська дівчина Рута Вермут. Вона мріяла також носити форму – не могла дочекатись, коли піде до гімназії, заздрячи гімназисткам в спідницях та блузках з комірцями. Однак це не здійснилось – вона навіть не закінчила школу, в якій тоді навчалась. Та й провести наступні канікули з татом вона також уже не змогла.

Рута Вермут пережила гетто в Коломиї Рута Вермут пережила гетто в Коломиї

З початком Другої світової війни 1 вересня 1939 року Клаус Фолькманн підіймається дедалі вище кар’єрними сходами: стає особистим референтом статссекретаря Йозефа Бюлера (Josef Bühler) в окупованій Польщі, яка тепер є “генерал-губернаторством”, заступником начальника округу в Радинь-Підляському, начальником округу в Красноставі, а згодом – в Коломиї, де його завдання – організувати роботу новоствореної німецької адміністрації. З нею в місті починається терор.

Так у Коломиї перетнулись життєві шляхи Клауса Фолькманна та Рути Вермут, а з нею і тисяч євреїв. Начальник округу видає довгі списки заборон – що відтепер не можна робити євреям. Їх також примушують здати адміністрації прикраси, золото та хутра. На тих, хто відмовляється, чекає смерть.

Заборони і терор

Місто накриває голод. Єврейський аптекар Марсель Найдер згадує у своєму щоденнику, що хліба немає уже тривалий час, інколи є помідори, трохи борошна і пара картоплин.

Фолькманн радить мешканцям уникати євреїв, бо вони розносять тиф Фолькманн радить жителям уникати євреїв, бо вони начебто розносять тиф

Коломию захлеснув терор. Фолькманн розпоряджається, що всі євреї мають носити нарукавник з зіркою Давида. На плакатах, розвішаних містом, жителям рекомендують обходити євреїв, оскільки ті буцімто розносять тиф. А потім Фолькманн видає наказ, що стає початком кінця єврейства в Коломиї – позначає на карті межі гетто.

Суп з бур’янів

Рута Вермут згадує металевий дріт на парканах. У гетто опиняється і аптекар Найдер. У щоденник він записує, що поруч зникають навіть бур’яни, бо люди варять з них суп. Кілька разів на день на конях збирають трупи на вулицях міста.

Щоденник аптекаря Найдера в КоломиїЩоденник аптекаря Найдера в Коломиї

А потім починаються “операції”. Німці вдираються до гетто і розстрілюють хворих та людей похилого віку. Інших відправляють в табір, серед них і Рута Вермут. Вона пам’ятає глибоку тишу, коли вулицями міста гнали євреїв – чути було тільки човгання тисяч пар взуття. І була надія на диво. Руті пощастило – їй вдалося вистрибнути з вагона.

Євреїв більше немає

Вижити вдається і Марселю Найдеру. Один поляк переховує його місяцями у землянці в суцільній темряві. Поки Фолькманн був начальником округу в Коломиї, було вбито майже всіх євреїв. Їх розстрілювали у Щепарівцях, селі неподалік Коломиї. І там же робили масові поховання. Тисячі євреїв відправили у табір смерті “Белжець”.

Рештки єврейського кладовища у Коломиї Рештки єврейського кладовища у Коломиї

Комусь, однак, здається, не сподобалось, що начальник округу збагатився на посаді, ймовірно, завдяки хабарям, від яких він не відмовлявся. Фолькманн втратив посаду в середині 1942-го. Винищення євреїв, утім, тривало й далі. Гетто ліквідували на початку 1943 року.

Більше читайте за посиланням.

Донат
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Реклама партнерів:  

Comments are closed.