Бойовики Польської Організації Військової (ПОВ) підняли повстання у Станиславові 25 травня 1919 року. Загальна обстановка тоді була несприятливою для українців: фронт прорваний, уряд ЗУНР залишив місто. Через два дні, з боку Калуша, до Станиславова вступила перша регулярна частина молодої польської республіки – рота 4 піхотної дивізії генерала Александровича. Командував нею молодий капітан Станіслав Мачка.
 |
Доба Другої Речі Посполитої у нашому місті тривала 20 років. Потім розпочалася Друга світова війна, й республіка зникла в її полум’ї. Більше двох тижнів поляки відбивалися від німців, аж поки 17 вересня у спину їм не вдарили червоні. Було зрозуміло, що це кінець, тому командуючий Ридз-Смігли віддав наказ – у сутички з росіянами не вступати та відступати до Угорщини.
Останньою регулярною польською частиною, яка проходила Станиславовом, була 10 моторизована кавалерійська бригада. Втім, від тої кавалерії залишилася тільки назва – бригада була озброєна танками й мотоциклами. І, за іронією долі, командував нею Станіслав Мачка, але вже полковник. Отже, можна сказати, що ним почалася й на ньому закінчилася польська історія Станиславова ХХ століття.
Поштівка з колекції Олега Гречаника
