За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей. Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу.
Але Станиславів назавжди лишився для них рідним, пише Репортер.
Арнольд Кордюм
(1890-1969)
Український кіноактор, режисер, сценарист.
Арнольд (Андрій) Кордюм народився у Станиславові 13 липня 1890 року. Був позашлюбною дитиною. Мати – селянка з Косівщини, після народження Андрія переїхала до Катеринослава (тепер Дніпро). Працювала наймичкою. Невдовзі одружилася з Єлисеєм Шапликом – талановитим художником-самоуком.
В юнацькі роки від злиднів Андрій пішов з дому та приєднався до мандрівного цирку. Там і змінив ім’я на Арнольд, ніби як більш артистичне.
У 1911 році у Катеринославі зіграв козака у першому українському повнометражному художньому фільмі Данила Сахненка «Запорізька Січ». Вітчим Андрія був художником стрічки. На жаль, фільм не зберігся.
Арнольд Кордюм пройшов Першу світову та громадянську війни. Служив начальником агітаційного потягу, завідував пропагандистським відділом чернігівського окружкому більшовиків.
У 1924 році Кордюм став ідеологічним директором Ялтинської кінофабрики. Наступного року був переведений на аналогічну посаду до Одеси. Саме тут він дебютував як режисер, знявши у 1926 році невеличкий фільм «За лісом». На зйомках цього фільму дебютував Олександр Довженко, він був одним із членів знімальної групи.
У 1927 Арнольд Кордюм за власним сценарієм знімає повнометражні фільми «Справа № 128» і «Непереможні». Відтак, уже на Київській кіностудії, він поставив кінокартини «Джальма» (1928) і «Вітер з порогів» (1929).
У 1930 році за власним сценарієм зняв фільм «Мірабо» – про французьких моряків, де зіграв матроса і використав комбіновані зйомки. У 1931 – «Полум’я гір» – історія боротьби західноукраїнських лісорубів проти свавілля польської влади. У 1934 – «Останній порт». Сценарій цього фільму Кордюм написав разом з Олександром Корнійчуком.
У 1934 році, після підпорядкування українського кінематографу Москві, Кордюм втрачає можливість знімати в Україні. У 1935-1940 він працює на Ташкентській кіностудії «Узбекфільм», де у 1940 році знімає фільм «Адамат».
Під час Другої світової війни Арнольд Кордюм працював помічником начальника шпиталю для евакуйованих, у 1944-1946 – начальником управління культури у Чернівецькій області, 1946-1947 – директором і головним режисером Дрогобицького музично-драматичного театру.
Уродженці Станиславова. Артур Бернс – економіст, дипломат, радник президентів США
У 1947 році Кордюм перебирається до київських студій «Укркінохроніка» та «Київнаукфільм», де як автор-режисер створює ряд документальних фільмів.
У 1965 році він опублікував книгу спогадів «Минуле, яке лишається з нами».
Був членом Спілки кінематографистів України. Загалом створив дев’ять художніх і дев’ять документальних фільмів. Він – батько відомого українського генетика та мікробіолога Віталія Кордюма.
Помер Арнольд Кордюм 29 серпня 1969 року у Києві.
Матеріал підготовлений з різних історичних джерел
