Минулого тижня на вшанування пам’яті відомого барда в Івано-Франківську відбулася екскурсія його місцями. Організував цей захід керівник Карпатського медіа-центру «Відкритий простір» Тарас Лялик, який у 90-х був учасником своєрідної бардівської тусовки, що активно діяла в місті.
Екскурсія відбулася 24 лютого, в день народження барда, коли йому мало б виповнитися 64 роки. Чому така не дуже кругла дата? «А тому, що це вже стартувала підготовка до 65-річчя, — каже Тарас Лялик. — Адже людина живе доти, доки хоч хтось на землі пам’ятає про неї. Аби про Тризубого Стаса пам’ятали й через десятиліття, треба про це подбати сьогодні».
Народився Станіслав Щербатих (справжнє ім’я барда) на Алтаї. Він був ще зовсім малим, як помер батько, й мати переїхала з ним до Станіслава.
…Перша точка екскурсії — вулиця Каховська. Під каштаном, який зберігся до нині, на території ветеринарної лікарні у середині 90-х проводилися імпровізовані бардівські вечори. Тоді керівником міської ветслужби був Юрій Бабій, який власне й не перечив цим заходам. Проводили їх у вихідні. Крім того, неподалік мешкав Петро Федорів, нині — голова клубу бардівської пісні та співаної поезії ім. Тризубого Стаса.
«Все почалося з львівського естрадно-гумористичного театру-студії «Не журись!» — розповідає Петро. — Стас із ними гастролював, а потім в Івано-Франківську утворився бардівський клуб «Приспів», який започаткувався від моєї зустрічі з Зоєю Слободян. Це вже була середина 90-х, і до нас тоді приєдналися Тризубий Стас, Левко Боднар, Леся Соболевська, Іван Васьків, Леся Федунків». Саме це товариство складало основу вечорниць під каштаном на Каховській. Їх масовість коливалася від вузького кола музикантів до кількох десятків глядачів, в основному мешканців довколишніх будинків, які сходилися на гітару та спів.
Що цікаво, вулиця Каховська — якраз дуже у стилі Тризубого Стаса, бо виходить досить таки гумористичною: дев’ять будинків, на всіх двозначна нумерація та аж три вісімнадцятих з буквами. Правда, до Каховської належать лише два вісімнадцятих і шістнадцятий, а решта — до паралельних вулиць — Пулюя та Чистої.
Наразі є ідея перейменувати Каховську на вулицю Тризубого Стаса чи Станіслава Щербатих. Позаяк і сама назва Каховської не дуже то й доречна в контексті Івано-Франківська. За словами Тараса Лялика, до 65-річчя барда, крім перейменування вулиці, буде звернення до «Укрпошти» щодо видання конверту із зображенням Стаса, а також — міський фестиваль авторської пісні «На вишеньках у Стаса». Певна річ, втілення цих ідей потребує підтримки від влади. Як зауважив Роман Федорів: «Стас пройшов шлях генія — родився в глибинці, помер у столиці, і солідний творчий багаж за плечима — понад 300 пісень, роман та опера. Він довів, що авторська пісня в Україні є та перебуває на високому рівні».
Тризубий Стас дуже любив ЦК — цигарки та каву. Ядучий «Біломорканал» і міцнюща кава — одні з найбільших його пристрастей. На бардівських вечорах під каштаном без цього також не обходилося, але не лише цим, і не самими піснями. «Вечорниці включали в себе ще й такий момент, як смаження картоплі у жару. Це була невід’ємна частина», — пригадують мешканці Каховської.
Мешкав Тризубий Стас на вулиці Василіянок, 45, але так сталося, що 1997 року переїхав до Києва та навідувався до Франківська досить рідко. Повернувся він уже на вічний спочинок — похований у Дем’яновому Лазі.
