Перші ратуші в Україні ймовірно з’явилися у 14 сторіччі, в основному в західній частині України. У містах Лівобережжя та Центральної України термін «ратуша» практично не використовувався. Пропонуємо добірку одинадцяти найстаріших ратуш, яку підготував портал IGotoWorld.
Коломийська ратуша
Коломийська ратуша була побудована в період з 1875 по 1877. Перша дерев’яна ратуша (16 століття) згоріла під час великої пожежі в 1865 році. Нова триповерхова кам’яна ратуша була побудована на місці колишнього монастиря, в неоренесансному стилі. На сьогодні висота ратуші становить 33 м. Ратуша в Коломиї має незвичайне розташування – на розі, таке розташування єдине в Україні. У минулому балкон вежі служив спостережним пунктом для цілодобового чергування пожежників. До 1944 року в ратуші розміщувався магістрат і міська управа. Після Другої світової війни аж до 1990 року будівлю займало медичне училище. Після проголошення незалежності України ратуша відновила свій початковий статус – тут знову засідає міська рада Коломиї.
Болехівська ратуша
Болехівська ратуша (Івано-Франківська область) була зведена в 1863 році на місці старої споруди, що датується 18 століттям. Це невелика одноповерхова будівля. Над центральним входом височіє вежа з гострим дахом, прикрашеним фігурними башточками зі шпилями. Також у вежу вмонтовано годинник-куранти з чотирма циферблатами. Ратуша розташована в центрі міста, на площі Івана Франка та використовується за своїм призначенням – в ній діє міська рада. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Снятинська ратуша
Ратуша в Снятині, теж Івано-Франківська область, будувалася майже півстоліття, починаючи з 1861 року. Архітектором виступив Йосип Шрейбер з Чернівців, будівля була спроектована в стилі класицизму. Це одна з найкрасивіших і найвищих ратуш України – її струнка вежа височіє над містом на висоті 50 м. Будівництво ратуші проводилося в кілька етапів – першим був південно-східний блок будівлі з першою сходовою кліткою, далі в 1868 добудували весь будинок і заклали стіни ратушної вежі, яку завершили тільки в 1909 році. Годинник на вежі, циферблати якого розташовані на чотирьох сторонах, кожні 15 хвилин мелодійним дзвоном сповіщає городян про точний час. Вінчає вежу гострий шпиль з флюгером, на якому вказана дата закінчення будівництва ратуші – 1909 рік. Під флюгером розташована бронзова куля, подібність капсули часу з документами часів будівництва ратуші. Сьогодні в ратуші розташовується Снятинська міська рада. Також у будівлі представлені експозиції трьох музеїв: музею визвольної боротьби імені Василя Андрусяка, музею-бібліотеки Михайла Бажанського та музею культури і книги Покуття.
Чернівецька ратуша
Будівництво Чернівецької ратуші тривало з 1843 по 1847 рік під керівництвом Адольфа Марина і наглядом архітектора Андреаса Микулича. Триповерхова будівля з 50-метровою двоярусною вежею і внутрішнім двориком побудована в стилі пізнього класицизму. В наші дні Чернівецька ратуша вважається однією з найкрасивіших в Україні, до того ж є пам’яткою архітектури національного значення. Одна з особливостей ратуші полягає в тому, що будівлю прикрашають два годинники. Перший був встановлений на вежі відразу під час будівництва, а другий годинник розташований над парадним входом, він був подарований мером А. Кохановським. У 2004 році в Чернівцях встановили нову традицію – щодня о 12:00 годині на вежі ратуші трубач у національному строї грає мелодію пісні «Марічка». У Чернівцях протягом багатьох років неодноразово змінювалася влада, але ратуша незмінно використовувалася за прямим призначенням. Ця традиція продовжується і в наші дні – як і раніше тут засідає міська рада.
Львівська ратуша
Львівська ратуша була побудована в період з 1827 по 1835 роки. Це був не перший варіант будівлі, попередні з різних причин не збереглися. Авторами проекту є архітектори Йозеф Маркл, Франц Трешер, Алоїз Вондрашка. Будівлю було побудовано в стилі віденського класицизму. Чотириповерхова будівля має внутрішній дворик і 65-метрову вежу з годинником і оглядовим майданчиком. На сьогодні ратуша у Львові є найвищою в Україні. Також ратуша є національним пам’ятником архітектури і частиною Світової спадщини ЮНЕСКО. З 1939 року в будівлі розташовується міська рада. На вежі ратуші облаштовано оглядовий майданчик, звідки відкривається приголомшлива панорама Львова (вхід платний).
Ратуша в Городку
У місті Городок Львівської області ратуша була побудована в 1832 році, до наших днів вона збереглася досить непогано. Раніше на її місці стояла дерев’яна будівля, але після третього поділу Польщі вона була замінено на нову споруду з каменю. Так місто отримало нову ратушу у класичному стилі. Двоповерхова будівля П-подібної форми розташовується на центральній площі міста. Над центральним входом височіє вежа, вона прикрашена годинником-курантами з чотирма циферблатами. Сьогодні у ратуші засідає міська рада, окрім цього на першому поверсі розташований Городецький історико-краєзнавчий музей.
Бережанська ратуша
Ратуша в місті Бережани Тернопільської області була збудована в 1811 році на місці двох попередніх – дерев’яної, що згоріла у 1660 році і кам’яної (1703 рік). Будівництво було розпочато в 1803 році на кошти Ельжбети Любомирської, ця будівля збереглася до наших днів. Ратуша була побудована як чотирикутний двоповерховий будинок із внутрішнім двориком і з двоярусною вежею з годинником над центральною частиною південного фасаду. З моменту відкриття ратуші в будівлі розпочала свою роботу знаменита Бережанська гімназія, яка проіснувала до 20-х років минулого століття.
Добромильська ратуша
Дата будівництва ратуші у місті Добромиль Львівської області точно не встановлена. Досі ведуться суперечки навіть про сторіччя заснування: 18 або 16 століття. Будівля побудована в стилі класицизму з елементами ренесансу – ратуша постає в образі старовинного замку. На фасаді невеликої, але дивовижно красивої ратуші розміщене простромлене трьома мечами зелене яблуко, родовий герб Гербуртів, а також герб Добромиля. Ратуша є пам’яткою архітектури державного значення, а також входить до числа найбільш давніх ратуш в Україні.
Бучацька ратуша
Ратуша в місті Бучач Тернопільської області була побудована в середині 18 століття, точна дата не відома. Головну фінансову підтримку при зведенні ратуші надавав граф Михайло Потоцький. Для будівлі ратуші були запрошені два талановиті майстри: архітектор Бернард Меретин і скульптор Йоган Георг Пінзель, які втілили своє творіння в стилі рококо. Завдяки їхній майстерності в Бучачі з’явилася найкрасивіша ратуша нашої країни. Спочатку ратуша мала висоту 53 метри, але після пожежі в 1865 році був знищений 18-метровий шпиль, що вінчав вежу. На жаль, не вдалося знайти майстра, щоб його відновити. На сьогодні Бучацька ратуша на стадії реставрації.
Ратуша в Самборі
Ратуша міста Самбір (Львівська область) була зведена в період з 1638 по 1668 роки. Попередні два були знищені під час пожеж. Нова двоповерхова будівля з 40-метровою вежею та годинником була побудована з каменю. За час свого існування ратуша неодноразово перебудовувалася і ремонтувалася. Архітектурний стиль будівлі – ренесанс, класицизм. У 1885 році на ратуші замінили раніше зламаний годинник. Новий придбали в Празі за 1200 злотих, він працює до нині. Розташовується ратуша на центральній площі Ринок. Міська рада, як і раніше, займає старовинну будівлю. Самбірській ратуші присвоєно статус пам’ятки державного значення.
Кам’янець-Подільська ратуша
Ратуша в Кам’янці-Подільському, що на Хмельниччині, на сьогодні вважається найстарішою з добре збережених на території України. За різними оцінками, будівлю датують кінцем 14 – 16 століттям. Ратуша, або Польський магістрат, розташована в самому центрі Старого міста. Складається з двох частин – двоповерхової будівлі та шестиярусної вежі-дзвіниці з годинником. Споруді притаманні стилі ренесанс, бароко, ампір. Протягом багатьох сторіч ратуша завжди перебувала в центрі історичних подій, вона оповита численними легендами і переказами. У наші дні в підвалах ратуші відкрита експозиція музею «Суд у середньовічному Кам’янці». Перший поверх займає кафе «Ратуша», а на другому представлена виставка творів майстрів сучасного мистецтва. Кам’янецьку ратушу внесено до Державного реєстру національної культурної спадщини.
Comments are closed.