Кожна місцевість чи пам’ятка архітектури мають свою історію, яку мало хто знає достеменно. Залишаються маленькі таємниці, про які з часом довідуємося завдяки ґрунтовним дослідженням істориків та краєзнавців чи свідченням старожилів. Репортер зібрав кілька цікавих фактів про храми Городенківщини, які донині маловідомі на широкий загал.
Острівець. Давні поховання чекають дослідників
Цьогоріч церква імені святого Юрія Переможця в Острівці святкує 165 років від дня заснування. І у зв’язку з цим місцевий краєзнавець Роман Дронюк поділився цікавою інформацією. Як виявилося, біля храму є давнє поховання. Ймовірно, тут поховані колишні власники села або ж фундатори церкви. Про давню історію Острівця свідчить і багатолітній дуб, аналогів якому немає на Городенківщині. Та він, за словами Романа Дронюка, може загинути, якщо ним не зайнятися.
Дослідник переконаний, що церкві святого Юрія передувала інша святиня. Але швидше за все, вона згоріла. Донині у храмі зберігається обпалений хрест, врятований з пожежі.
До слова, сліди стародавньої церкви зберігаються і в селі Копачинці. Є легенда, якщо на Пасху прикласти вухо до місця, де, ймовірно, стояла святиня, можна почути дзвони.
До речі, саме в Острівецькій церкві служив парохом Костянтин Цісик – рідний брат дідуся славнозвісної співачки Квітки Цісик. А довідалися про це випадково – за записом у Євангелії: «Євангеліє справив до церкви Сенюк за свящ. К. Цісика (1922 р.)».
Читайте: Опільська вишивка минулого. Як прикарпатці берегли родинні обереги
Краєзнавець Василь Палагіцький свого часу казав, що збереглася й могила Костянтина Цісика, але у сусідньому Винограді. Під час епідемії тифу священник часто провідував хворих, від чого й помер.
Виноград. Криївка у дзвіниці
Поділився за життя Василь Палагіцький ще однією цікавою інформацією. У дзвіниці Виноградського храму Архистратига Михаїла колись була криївка, де повстанці друкували різні агітки. Краєзнавець розповідав, що, коли хотів детальніше розпитати про це у місцевих, вони чомусь відразу відмовляли йому. Можливо, надто сильним у них був страх свідчень. Тому чимало інформації, на жаль, так і залишається в таємниці.
Єдине, що нещодавно вдалося довідатися від найстаршого мешканця Винограда Василя Дроника, що місцеві люди чи то члени УПА ночами стерегли дзвіницю й церкву, щоб німці часом не обікрали святиню.
Читайте: Як із попелу: храми Городенківщини, які громади повернули до життя
Залишиться в таємниці й місце сховку церковних дзвонів, які жителі закопали у період Другої світової війни. Колишній сільський голова Михайло Гоблик розповів, що знає про локацію одного із них А саме – біля річки Чорнява. Про це одного разу довідався від вояка УПА. Правда, точна локація так і невідома.
Вікно. Зброя вояків УПА
Про ще одну криївку розповів уродженець села Вікно Олекса Правдич. А була вона біля пограбованої в селі родинної усипальниці графів Ценських – власників села. Про криївку свідчить і та інформація, що на вежі усипальниці була знайдена зброя вояків УПА.
Михальче. Храми, татари, стародруки
Береже свої таємниці село, а колись містечко, Михальче. Саме тут вперше на Городенківщині звели римо-католицький костел, який, на жаль, нині стоїть порожній. Тут можна поглянути й на одну з найстаріших церков регіону – православний храм Перенесення Мощей святого Миколая 1783 року заснування.
Паламар церкви Микола Андріяш розповів, що на місці нинішньої святині колись була невелика капличка. Татари свого часу зробили з неї конюшню. Татарські набіги були настільки часті й жорстокі, що одного разу з містечка залишилися живими тільки дві сім’ї.
Про цікаві реліквії місцевої церкви розповів настоятель храму Іван Терновський. Зокрема, про давню статую святого Миколая, яку люди переховували в радянський час, а також найдавніше Євангеліє на Городенківщині – 1636 року видання. Є й інші давні церковні стародруки, навіть старослов’янською мовою, якою священник при потребі вправно оперує. Зокрема, Літургікон або Служебник 1840 року.
Кілька років тому історик, професор ПНУ імені Стефаника Микола Кугутяк віднайшов цікаву карту. На ній простежується, що на території Михальча був колись чоловічий монастир XV століття. Про це розповів і заступник директора Центру культури й мистецтв Городенківської міськради Ярослав Левкун. Місце вже приїжджали оглядати історики, міська влада й духовенство. Наразі є у планах встановити там хрест.
Олієво-Королівка. Раритетне Євангеліє 1686 року
Храм Преображення Господнього в Олієво-Королівці теж має свою цікаву історію. Спершу він був римо-католицьким костелом, зведеним на гроші вірменина Кшешуновича. Та з часом пан віддав його громаді, дерев’яна церква якої згоріла на початку XIX століття. І тут, в Олієво-Королівці, вдалося віднайти раритетне Євангеліє 1686 року. Це вже четверте Євангеліє XVII століття на Городенківщині. Ще два зберігаються в Чернелицькій церкві Різдва Пресвятої Богородиці (1644 року видання) та Далешівському храмі святих Косми й Дем’яна (1690 року видання).
Розповів парох святині Богдан Войтишин і про давнє поховання біля церкви. Ймовірно, знову ж таки це може бути поховання колишніх власників села чи фундаторів святині.
Свого часу в Олієво-Королівці займався священичою та просвітницькою діяльністю ректор греко-католицької духовної семінарії у Відні отець Григорій Шашкевич – двоюрідний брат видатного письменника Маркіяна Шашкевича. А також – отець Юліан Шухевич – родич відомого генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича.
Авторка: Юлія Марцінів
