Історія Війна

Сьогодні сьома річниця з початку АТО на Донбасі

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
14 квітня 2014 року указом виконуючого обов’язки президента України Олександра Турчинова було введено у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України (РНБОУ) про проведення антитерористичної операції (АТО).

Це стало відповіддю на масове проникнення в східні області країни озброєних російських терористичних угруповань і захопленнями ними органів місцевої влади. Протидія збройній агресії Росії у форматі АТО тривала до лютого 2018 року, коли її було змінено на військову операцію, пише Репортер з посиланням на jnsm.com.ua.

У березні 2014 року Росія одночасно з анексією Криму намагалася дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію у східних та південних регіонах України. Спочатку російські спецслужби це робили з метою відволікти увагу української влади від кримського питання, а згодом для того, щоб вплинути на зовнішньополітичний курс країни у цілому.

Розхитування ситуації у різних регіонах відбувалося за схожим сценарієм: збиралися акції протесту проти “державного перевороту у Києві”, захоплювалися приміщення органів державної влади, а інколи — будівлі СБУ та МВД, а згодом проголошувалися “народні республіки”. Так було зроблено у Луганській, Донецькій, Харківських областях. У деяких областях, наприклад, Дніпропетровській, місцева влада, змогла припинити російські спецоперації ще у зародку — на етапі мітингів. У Харкові 8 квітня була оголошена антитерористична операція, у ході якої із залученням винницьких спецпризначенців з підрозділу МВС “Ягуар” була звільнена будівля Харківської обласної державної адміністрації.

Таким же чином очікувалося вирішити проблему і в Донецьку, де у захопленій проросійськими активістами будівлі Обласної державної адміністрації (ОДА) 7 квітня 2014 року була проголошена “Декларація про суверенітет Донецької народної республіки” на території усієї Донецької області та прийнято звернення до керівництва Російської Федерації з проханням про введення миротворчого контингенту Збройних сил РФ. Тодішній голова Донецької ОДА Сергій Тарута згадував: “Спецназ же приїздив у Донецьк разом з Гелетеєм (був начальником Управління державної охорони України. — Авт.) та Яремою (був першим віцепрем’єр-міністр України. — Авт.). Ми їх годували, поїли, чекали від них штурму (Донецької ОДА. — Авт.). Я сподівався у перший день, що вони візьмуть — не узяли, другий день — не узяли, третій день, десять днів, і згодом сказали: “Ні, ми не штурмовики, це не наша спеціалізація, “Альфи” немає”, — та поїхали ні з чим”.

Однак у цілому станом на початок квітня 2014 року, нова українська влада стала більш впевненою та поступово наводила лад в країні, справляючись з російськими агентами впливу. Це не влаштовувало Росію і тому до України були направлені озброєні російські спецпризначенці. Зокрема 12 квітня з російської території в Донецьку область був спрямований озброєний загін на чолі з Ігорем Стрелковим (справжнє прізвище Гіркін — співробітником російських спецслужб, який у лютому-березні 2014 році брав участь у кримських подіях). Цей загін захопив місто Слов’янськ.

У той же день РНБОУ провело екстрене засідання і з 13 квітня СБУ розпочала антитерористичну операцію у Слов’янську, яка не принесла позитивного результату. З огляду на те, що російські терористи продовжували захоплювати населенні пункти в Донецькій та Луганських областях, РНБОУ ухвалило рішення “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” (сам текст був таємний). 14 квітня в.о. Президента О. Турчинов видав указ, який увів у дію рішення РНБОУ.

Чинна на той час редакція Закону України “Про боротьбу з тероризмом” визначала антитерористичну операцію як “комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою”. Операція, яка проходила у тому числі із залученням підрозділів Збройних сил України, здійснювалася під керівництвом СБУ.

На перших етапах АТО проходила вкрай пасивно — був втрачений контроль над значною частиною Луганської області, де 27 квітня була проголошена чергова “народна республіка”, відбулись фейкові референдуми щодо “незалежності” “ЛНР” та “ДНР”. Лише 26 травня була проведена перша масштабна операція сил АТО: за участю авіації та десанту відбувся бій за Донецький аеропорт, в результаті якого було знищено від 40 до 100 терористів, при цьому лише один український солдат зазнав легкого поранення. 4 червня був звільнений Красний Лиман, 13 червня — Маріуполь, 5 липня — Слов’янськ і Краматорськ, наступного дня — Артемівськ, а основні сили сепаратистів, які значною мірою стали посилюватись громадянами та армійським озброєнням з Росії, перемістились на південь Донбасу.

Після прямого втручання російських регулярних військ наприкінці серпня в районі Іловайська операція АТО закінчилася фіаско та втратою фактичного контролю над окремими районами Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Це було закріплено Мінськими домовленостями від 5 вересня (Мінський протокол) та 19 вересня (Мінський меморандум). Їх підписантами виступили від ОБСЄ Гайді Тальявіні, від України експрезидент Леонід Кучма, від РФ російський посол в Україні Михайло Зурабов, також підписи поставили формальні ватажки “ДНР” та “ЛНР” (без згадування цих сепаратистських утворень). Згідно домовленостей, українськи силовики мали припинити активні дії в регіоні та встановлювалася лінія розмежування — переважно по фактичним місцям розташування військових підрозділів станом на 19 вересня. 30 жовтня 2014 року Кабінет міністрів видав розпорядження “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” (5 листопада воно було призупинене рішенням Окружного адміністративного суду Києва, і знову було видане 2 грудня 2015 року).

Припинення активної фази АТО дало можливість Росії укріпити військові підрозділи сепаратистів, які на початку 2015 року за підтримки російських військових почали наступ на українські позиції. Найбільш запеклі бої проходили у так званому Дебальцевському виступі. Українські силовики, які були змушені залишити Дебальцево, уникли оточення і не дали сепаратистським та російським підрозділам далі просунутися вглиб української території. 11 лютого 2015 року Президент Петро Порошенко заявив про готовність ввести воєнний стан. 12 лютого у Мінську було досягнуто домовленості про нове перемир’я, які були закріплені у “Комплексі заходів по виконанню Мінських угод” (підписанти були ті ж самі, що й у вересні 2014 року). Ці домовленості остаточно припинили активну фазу АТО і надалі протистояння перейшло у формат переважно позиційних боєзіткнень.

18 лютого 2018 року Верховна Рада ухвалила закон “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”. Згідно нього замість антитерористичної операції, котра офіційно припиниться 30 квітня, оголошено про початок операції Об’єднаних сил. Керівництво нею перейде до оперативного штабу ЗСУ, очільником якого 18 березня 2018 було призначено Сергія Наєва.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.