У Музеї Української революції вперше представили нову мапу Західно-Української Народної Республіки. На ній позначено всі терени, які на той час перебували під контролем української влади.
Мапа ЗУНР продовжила серію мап “Українська революція 1917–1921 років”. Попередні випуски були присвячені періоду Центральної Ради та Української Держави гетьмана П. Скоропадського, пише ZN,UA.
1 листопада 2018-го минуло сто років від часу встановлення української влади у Львові та створення ЗУНР. Перебуваючи в складі Австро-Угорської імперії, галицький політикум насамперед бажав злуки з Українською Народною Республікою (УНР) в єдину Соборну Державу. 22 січня 2019 року українці святкували сторіччя цієї події. Її називають кульмінацією Української Національної революції.
Видання містить основну і вісім додаткових мап, численні оригінальні ілюстрації (тогочасні українські гроші, поштові марки тощо) та багату текстову інформацію. Професор Микола Литвин подякував завідувачу Музею Української революції 1917–1921 років Олександрові Кучеруку за допомогу в ілюструванні мапи та консультування.
На основній мапі показано задекларовану рішенням Української Національної Ради у Львові від 19 жовтня 1918 року територію ЗУНР та повіти, в яких українцям вдалося взяти владу. Їх виділено на мапі блакитною лінією. Позначення сучасної лінії державного кордону дає чітке уявлення про чималу смугу українських земель за межами сучасної України.
Мапа показує тодішній адміністративно-територіальний поділ та основні події на західноукраїнських землях у 1918–1919 роках. Є тут мапи Львова, а також Тернополя і Станиславова, куди через війну з Польщею тимчасово перебрався провід ЗУНР, і текст про український рух на етнічних землях, де українська влада була короткотривалою. Це, зокрема, Буковина, Закарпаття і східна Лемківщина. На звороті подано хронологію подій із зазначенням головних персоналій. З мапи можна більше дізнатися про політику ЗУНР щодо національних меншин. Професор Микола Литвин акцентує увагу на цікавому моменті: службовці ЗУНР мали володіти крім української мови ще й польською, німецькою та ідиш.
Керівництво ЗУНР дбало про соціальний захист громадян: священики отримували зарплату, вчителі, вдови й сироти — грошові компенсації. Та попри це владі не вдалося впоратися з інфляцією і корупцією (зокрема в нафтовій галузі), приборкати ліворадикальний рух, фінансований Москвою.
Історичні довідки автори проілюстрували фотоматеріалами: знімками Буковинського народного віча у Чернівцях, Гуцульської народної ради (листопад 1918 р.), будівлі Народного дому у Львові, де 18 жовтня 1918-го розпочала діяльність Українська Національна Рада, готелю “Одеса” у Станиславові, де 3 січня УНРада ухвалила Акт Злуки ЗУНР і УНР.
На фотографіях зафіксовано піднесення, яке панувало на святі Злуки в Калуші 8 січня 1919-го і 22 січня того самого року під час урочистого проголошення Акта Злуки в Києві, куди прибула велика делегація ЗУНР.
