Націоналістичні лавки

У радянській Україні завзято боролися з українським націоналізмом. Малювання тризубу на паркані тягнуло на кримінальну відповідальність та незмиваний ярлик «буржуазного націоналіста». Партійні чиновники скоса дивилися на усілякі шевченківські вечори, й навіть просте носіння вишиванки викликало питання у всяких-ружних «органів».

І ось на тлі цих переслідувань наше місто вкотре заявило про себе як про столицю Бандерівщини. У 1964 році ­київське видавництво «Мистецтво» випустило набір листівок «Івано-Франківськ». Одна з них називалася – «Парк біля міського озера». І все там ніби у форматі – широка алея, що веде до центрального озера, довжелезна клумба, численні лавки – тиша і спокій. Але ж ті лавочки безсоромно помальовані у жовто-синє! Що це – свідома провокація проти радянської влади чи проїзд комунального начальника, який ще чогось не знав чи не розумів?

Цей набір мав наклад 20 000 примірників. Втім, як кажуть колекціонери, у Франківську його ніколи не продавали, а сьогодні комплект є справжньою філокартичною рідкістю. Виглядає, що ті лавки таки кололи очі комуністам…