На початку червня громадська організація «Поступовий гурт франківців» виграла грант Вишеградського фонду на 12 тисяч євро.
За ці гроші прикарпатські науковці протягом року мають віднайти забуті військові цвинтарі та скласти мартиролог загиблих на Прикарпатті під час Першої світової. Допомагати їм буде комунальне підприємство «Пам’ять».
Минулого тижня в обласній раді відбулася презентація грантової програми «Велика війна: поховання та історична пам’ять». В її рамках «Поступовий гурт франківців» разом з польськими, угорськими та словацькими партнерами збиратиме інформацію про військові меморіали та місця солдатських поховань на Прикарпатті.
«Це саме той випадок, коли історія не роз’єднує, а, навпаки, – об’єднує різні народи, – каже голова облради Олександр Сич. – Проект має хороше гуманітарне навантаження – впорядкування могил загиблих солдатів у Першій світовій війні. Адже сьогодні досить важко знайти уніфіковану інформацію про військові меморіальні місця та поховання солдатів у регіоні. Немає карт або доступної бази цих місць для тих, хто досліджує європейську історію чи шукає родичів. І мені приємно, що до реалізації цього проекту долучилося комунальне підприємство обласної ради «Пам’ять». Адже воно було створене саме з метою пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій і репресій тоталітарних режимів».
До теми: Станиславів у Першій світовій. Сто років одного перехрестя
Під час Першої світової на Прикарпатті тисячі українців, поляків, чехів, словаків і угорців воювали в арміях чужих країн й нерідко між собою. У Карпатах і досі можна знайти залишки фортифікаційних споруд, окопів, траншей, зброї та набоїв. Є чимало й забутих військових цвинтарів.
«Перш за все ми взялися за вивчення архівів та почали збирати спогади очевидців, – розповідає координатор проекту, голова ГО «Поступовий гурт франківців», історик Сергій Адамович. – Опираючись на ці дані, можна віднайти місця найбільших битв і поховань. Спільно з КП «Пам’ять» ми об’їздимо райони і спробуємо знайти забуті цвинтарі. Сподіваємося, нам вдасться скласти мартиролог загиблих, а також карту військових меморіалів і солдатських поховань».
До теми: Станиславів у Першій світовій. Пожежі в місті
Весь назбираний матеріал мають розмістити на спеціально створеному сайті, який вестиме КП «Пам’ять». На цьому ж ресурсі можна буде знайти геолокаційну карту цвинтарів, переглянути, хто там похований і за яких обставин загинув. Окрім того, там же можна буде подивитися місця поховань в Польщі, Угорщині та Словаччині.
«Цей сайт має бути доступний різними мовами, – говорить керівник ГО «Польська гуманітарна команда» Артур Нємчик. – Наприклад, у Польщі є 93 цвинтарі Першої світової війни, а інформацію про поховання нескладно знайти в інтернеті. В Україні в цьому напрямку ще багато роботи. Якщо ми отримаємо інформацію про загиблих, то повідомимо про поховання містечко, з якого був родом загиблий військовий. Люди мусять знати, де лежать їхні діди та прадіди. Сподіваюсь, до нашого проекту також доєднаються амбасадори Австрії та Німеччини, які б могли допомогти з реставрацією».
На реалізацію проекту Вишеградський фонд виділив «поступовцям» 12 тисяч євро. Термін реалізації – рік.
«За цей час ми встигнемо повністю впорядкувати лише два цвинтарі, – каже Сергій Адамович. – А нам наразі відомо про 20 таких місць. Там ми поставимо інформаційні стенди, де буде розміщена основна інформація, зокрема про військові дії на навколишній території. Одночасно ми просимо громадськість поділитися з нами інформацією про поховання, які ще не впорядковані, щоб ми внесли її в наші облікові картки».
Як розповів керівник КП «Пам’ять» Василь Тимків, підприємство уже понад два роки займається пошуками військових поховань Першої світової війни та ексгумацією.
«Перш за все у своїй роботі ми опираємось на досвід європейських партнерів – Польщі, Угорщини та Словаччини, – говорить Василь Тимків. – Незважаючи на те, що з початку Першої світової минуло вже понад 100 років, для європейців військові цвинтарі залишаються епіцентром пам’яті. Ми ж повинні розуміти, що, лише дбаючи про пам’ять чийогось прадіда, можна розраховувати на аналогічне ставлення до наших пращурів. Тобто ця робота – це загальна європейська спадщина».
До теми: Станиславів у Першій світовій. Різанина по-чеченськи
Тимків розповідає, що в радянські часи влада з особливою пристрастю нищила поховання Першої світової війни. Яскравим прикладом цього є Івано-Франківськ, де у 1982 році зруйнували цивільний цвинтар та всі військові поховання. Аргументували це тим, що це Велика війна була імперською, а вояки – монархістами.
«Цей проект допоможе локалізувати поховання, бо, на превеликий жаль, люди, самі того не знаючи, іноді починають будувати на самому цвинтарі, – каже Тимків. – Наразі ми вже зробили кілька пробних поїздок у село Богрівку Богородчанського району. Там є великий цвинтар, який доглядають місцеві жителі. Найближчим часом поїдемо в Рогатинський район, де так само є поховання Першої світової війни і навіть збереглися металеві таблиці з іменами вояків. Можливо, зможемо встановити імена. Також досліджуємо ті цвинтарі, які є в Івано-Франківську».
За даними науковців, нині на території Івано-Франківської області є щонайменше 40 військових поховань. Однак ця цифра не точна. Наприклад, є місця, які ще в 1920-х роках впорядковувало товариство з охорони військових могил. Однак є й такі, про які досі нічого не відомо.
