Як працювала та якими методами протидіяла ворожій агентурі Служба безпеки ОУН – архівні матеріали Організації Українських націоналістів відтепер зберігатимуться в обласному музеї визвольної боротьби. Цінні матеріали, датовані 40-50-ми роками минулого століття.
Їх, розповідає директор музею Ярослав Коретчук, викупили на інтернет-аукціоні антикваріату. Це 5 документів: протоколи допитів московської агентури, їх психологічні портрети та особливості, йдеться на сайті міського голови Руслана Марцінківа.
Серед п’яти документів перший для нас найбільш об’ємніший, найцікавіший, це інформаційний звіт, складений в 1950-му році про діяльність підпілля, саме діяльність Служби безпеки, діяльність таких ворожих органів, як МГБ, правоохоронні органи, тобто МВС тодішнє на території Калущини, адже цей документ походить з цього регіону, – поясює Ярослав Коретчук. – Також в нас є один протокол допиту агента МГБ села Танява, який співпрацював з органами НКВД. Він був затриманий працівниками Служби безпеки, які провели допит. На цьому документі зафіксували його протиправні дії, як українського народу та українського визвольного руху.
Ще три документи серед архівних матеріалів – це розслідування загибелі підпільників ОУН. Зі слів істориків, СБ ОУН особливо детально вивчала загибель кожного зі своїх побратимів. Щоби з’ясувати, хто причетний до смерті підпільника і виключити слід ворожої агентури.
Особливо майбутніх працівників Служби безпеки навчають на прикладі попередників, в тому числі вивчають досвід Служби безпеки Організації Українських націоналістів, – говорить директор музею. – Як боротися з агентурою, як її виявляти, як проводити будь-які допити, перевербувати на свою користь і так далі. Тому ці документи є на сьогодні цікаві, важливі, особливо в теперішніх умовах. Під протоколами допиту, що унікально, це працівники в лісі, які під постійною загрозою загибелі, оточені ворогом, проводять допит і навіть складають психологічний портрет та характеристику на затриманих, заарештованих агентів.
Віднайдені документи неодмінно увійдуть до розділів майбутніх книг про діяльність Служби безпеки ОУН. Матеріали будуть цікаві як історикам-дослідникам, так і тим, хто цікавиться історією. Адже робота підпілля та діяльність потужної багаторівневої по різних регіонах країни структури – СБ ОУН захоплює та дивує професіоналізмом.
Служба безпеки ОУН мала різні функції, якщо так, на хлопський розумі сказати – це і прокуратура, і МВС, і Служба безпеки в одному. Тобто і контррозвідка, і розвідка, якщо взяти, то це всі силові структури об’єднані в одну. І без своєї держави, без свого апарату тодішнього вони утворили таку сильну структуру, яка мала як на Всеукраїнському рівні свою структуру. Це цікаві документи, і, слава Богу, що вони повернулися до музею визвольних змагань і що громадськість може користуватися. Зрештою зараз дуже важливо, щоби ці документи були повернуті громадськості, оприлюднені, і потім історики могли б з ними працювати, – каже Руслан Марцінків.
Не виключено, що деякі зі сторінок віднайдених архівних документів увійдуть до нової книги про діяльність українських націоналістів середини минулого століття.
