Яким був радянський Івано-Франківськ? Насамперед – закритим містом, куди через велику кількість військових частин не пускали іноземців.
Ще тут було повно мілітарних пам’ятників. Окрім гармати біля музею «Герої Дніпра», що збереглася й донині, на місці теперішнього монументу Бандері стояв танк Т-34, а на кільці Довженка-Мазепи ніяк не міг злетіти МиГ-15УТИ.
А ще у 1970-х Франківськ охопив будівельний бум. Заводи й нові мікрорайони – Пасічна, Позитрон, БАМ – росли, як гриби після дощу. До того щастя прокладали комунікації, тож околиці були перериті траншеями. І все це яскраво відображено в одному анекдоті брежнєвської епохи.
Задумали американці відправити сюди шпигуна, аби той дізнався, що ж робиться у закритому місті. Проінструктували, дали документи, одягнули в костюм ткацької фабрики «Червона швея» та скинули з парашутом у Чорному лісі. Місяць його не було, нарешті, розвідник вийшов до своїх і повідомив:
«Виглядає, що у Франківську нічого більше не роблять, лиш готуються до війни. У них там з одного боку танк, з іншого – літак, а посередині – окопи!».
