Десь на початку 1960‑х до нашого міста завітав з інспекцією тодішній міністр оборони СРСР маршал Родіон Малиновський. Високого гостя помістили у фешенебельному військовому готелі на вулиці Шевченка, 81, біля парку.
Вдень маршал перевіряв штаб 38 армії, а після традиційного фуршету пішов відпочивати в номер. Але поспати не зміг. Опівночі якийсь сусідський пес почав гавкати, а потім його підтримали численні «колеги». Малиновський обурився.
Далі події нагадують трилер. Глибоко вночі черговому полку зв’язку зателефонував ординарець маршала та переповів наказ — стріляти всіх псів у районі парку та прилеглих вулиць. Черговим по роті тоді стояв сержант Лев Єшкілєв, батько нашого відомого письменника. Саме йому довелося піднімати по тривозі взвод солдат і видавати зброю. Незабаром спецгрупа під керівництвом молодого лейтенанта була вишикувана перед маршальським помешканням. З балкону полководець особисто давав настанови. Він наказав просто стріляти всіх псів — і гавкучих, і мовчазних — для профілактики.
Лейтенант перепитав, що робити з собаками на приватних подвір’ях. «Стріляти всіх!» — повторив маршал.
Наступні хвилин сорок парк та сусідні вулички нагадували театр бойових дій. Солдати стрибали через паркани та розстрілювали бідолашних псів. Окрема група прочісувала парк, не залишаючи після себе нічого живого. Постріли, гавкіт, скиглення змішалися у страшну какофонію.
Нарешті все стихло, маршал заснув. На відміну від мешканців цілого району.
Comments are closed.