Довгий час у довоєнному Станиславові жив Александр Ваґнер, шахіст, теоретик і журналіст. Сьогодні його називають одним із кращих гравців Галичини кінця XIX століття.
Ваґнер народився 7 серпня далекого 1868 року, під час розквіту Австро-Угорської імперії. Він був свідком зламу століть, коли людина вперше сіла за кермо автомобіля, полетіла в небо на літаку, але на все життя залишився вірним одному-єдиному захопленню — шахам.
Александр Ваґнер здобував освіту в Лембергу (так за Австрії називався Львів), вивчав правознавство. Відомо, що після навчання він працював у адміністрації львівської залізниці. Згодом переїхав на роботу до Ходорова, але зрештою оселився у Станиславові.
Ще у Львові він вступив до місцевого клубу шахістів. У 1895 році був четвертим на клубному чемпіонаті.
 |
 |
 |
Ваґнер не обмежувався лише грою у шахи. Мозок фахового юриста потребував осмислення цієї гри. Ще за часів імперії журнал «Австрійська читальня» (Osterreichische Lesehalle) у своїй шаховій рубриці публікує статтю Ваґнера «Гра у шахи в Польщі» (Das Schachspielen in Polen). Як можна зрозуміти з назви, у матеріалі автор описує шахове життя польських земель Австро-Угорщини.
Він також був редактором відділу шахів у краківському тижневику «Ілюстрація Польщі» (Ilustracja Polska, 1901-1904), виданнях «Мандрівник» (Wedrowiec, 1902) і «Вушка» (Klosy, 1907). Згодом Ваґнер очолив відділ шахової композиції в авторитетному краківському часописі «Польський шахіст» (Szachista Polski).
Із останнім виданням стався курйозний випадок. Часопис оголосив конкурс на відтворення партії, яку зіграли у поемі «Шахи» Яна Кохановського — польського поета епохи Відродження. Редакція отримала лише одну роботу якоїсь Ванди Регер-Нельскої. То був прецедент, бо єдиною у всій Речі Посполитій, хто зміг впоратися із конкурсним завданням, стала жінка. Та згодом виявилося, що за цим ім’ям ховається… Александр Ваґнер.
Ще одним досягненням Ваґнера стала власна шахова комбінація. Саме шахісту зі Станиславова приписують так званий польський захист.
У ті часи дуже популярними серед інтелектуалів були кореспонденційні партії — ігри на відстані за допомогою листування. Активним учасником цих змагань був і Александр Ваґнер. Популярність такого виду гри стала настільки великою, що відбувалися навіть міжнародні кореспонденційні турніри. Згодом, у 1933 році створилася Федерація кореспонденційних шахів Польщі. Одним з її засновників був Ваґнер, він же став віце-президентом організації.
Александр Ваґнер пережив Першу світову, війну Польщі та ЗУНР, але на ще одне воєнне лихоліття його не вистачило. Життя шахіста закінчилося у 1942 році в окупованій Польщі. Помер він за нез’ясованих обставин.
Для зацікавлених: запис партії з поеми «Шахи» Яна Кохановського, який відтворив Ваґнер:
1. d4 d5 2. c3 e5 3. e3 a5 4. b3 h6 5. a3 Ca6 6. h3 Ef5 7. Ee2 Id6 8. c4 g6 9. b4 ab 10. ab 0-0-0 11. Cf3 Kb8 12. Cc3 Gh7 13. Cd5 Cb4 14. Ce5 Cc2 15. Kf1 Ca1 16. Ed2 g5 17. Ia1 Ee6 18. e4 Eg7 19. Ce3 f6 20. Cf3 Ia6 21. Ib2 Id6 22. d5 Ed7 23. Id4 Ib6 24. c5 Ib1 25. Ee1 Ee8 26. c6 Gc8 27. d6 f5 28. Ic4 Cf6 29. Ce5 Ib6 30. Gh2 h5 31. f3 Gd8 32. Eg3 f4 33. Cf5 fg 34. Cg3 Gh8 35. Cd7 Ed7 36. cd Gd7 37. Ic1 Id6 38. Ig5 h4 39. Cf5 Ib6 40. Ie3 Gh5 41. Ic1 c5 42. Ce3 Eh6 43. Kg1 Id8 44. Kf1 Gd2 45. Kf2 Cd5 46. Ic4 Ge2 47. Ie2 Ce3 48. Ie1 Ig5 49. Kg1 c4 50. If2 c3 51. Gh1 b6 52. Kh2 Ig3 53. Ig3 hg 54. Kg3 Ga5 55. Kf2 Ga8 56. Ke2 Cc2 57. Kd1 Ce3 58. Kc1 Cg2 59. Kb1 b5 60. h4 b4 61. h5 b3 62. e5 Eg5 63. h6 Ch4 64. e6 Ef6 65. h7 Cf3 66. e7 Ee7 67. h8I Kb7 68. Ih3 Ce5 69. Ih5 Cd3 70. Ih3 Cb4 71. If3 Kb8 72. Ie2 Ef6 73. Ie6 Eg7 74. Id7 Ed4 75. Gh7 Ga1 76. Ka1 b2 77. Kb1 c2++.
Comments are closed.