Історія

Літаки та ліхтарики

Перед нападом у червні 1941 року німці закинули на територію СРСР величезну кількість диверсійних груп. Вони мали у перші дні війни виводити з ладу комунікації червоних, сіяти паніку та всіляко сприяти швидкому просуванню німецьких військ.

У Станіславі теж діяла добре організована диверсійна мережа. Вони знали, що війна почнеться з масованого авіаційного нальоту Люфтваффе і за допомогою ліхтариків мали «підказати» німецьким пілотам, на які стратегічно важливі об’єкти треба скидати бомби.

Тоді ж у місті стояв радянський винищувальний полк. Точніше, у Станіславі містились авіаційні казарми (на нинішній вулиці Чорновола), а самі літаки, через ремонт льотної смуги, дислокувалися на польовому летовищі у Бовшеві. Перед самим початком війни, десь так 20 числа, авіатори проводили нічні польоти. Одним із польотних завдань було, власне, прикриття з повітря стратегічних об’єктів міста.

І ось вночі над Станіславом загули авіаційні двигуни. Диверсанти вирішили, що омріяна година «Ч» вже настала, і висипали з ліхтариками на дахи та балкони. Совіти також не дрімали, і незабаром більшість диверсантів затримали патрулі.